Уперше я надихнулася на написання книжки фільмом "Пила", а потім - "Колекціонер". Так у мене з'явилися перші напрацювання для книжки в жанрі жахи - "Таксидерніст".
До 14-15 років я писала вірші, але потім через навчання закинула, і за 8-10 років я написала першу книжку, яку не публікувала на сайті - "Борг", жанр фентезі, фанфік. Я не вважаю її самостійною роботою, оскільки запозичила 10% персонажів, але я її ціную, оскільки вона дала мені стусана під зад для подальшої роботи.
І тоді я пишу перший самостійно опрацьований сюжет - "Вічність лютого".
Мої книжки - це мої діти. І я по своєму пишаюся кожною з них, приймаючи з усіма недоліками. Якби в мене була можливість висловити подяку за поштовх до письменництва, я б сказала ДЯКУЮ двом людям: Тому Хідлстону і Діну Кунцу."
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗовнішнє мене ніколи не надихає, бо воно лише покращує (чи не покращує) настрій.
А до творчості завжди спонукає якась внутрішня потреба або гарна історія, яку "вкрай бажаєш" комусь розповісти, щось таке. Ба більше, коли я заглиблююсь у створення нової книжки, я взагалі не дивлюсь ніяких фільмів, не читаю інших книжок та майже не слухаю музику, оскільки мені все це дуже заважає.
P.S. Щопраавда, зараз на Букнет ще немає моїх книжок, вони з'являться трохи пізніше.
Veronika J-Smith, Позитивний реалізм.
Вау, дуже цікаво,що вас штовхнувло на написання жахастики). В мене це була школа. Ми займались написанням детективів, і було цікаво. Потім трошки пізніше, я почала писати маленькі розповіді і брала участь у конкурсах на платформі. Тоді було цікаво. Так й залишилось в моєму житті. Хоча був період, коли роки два нічого не писала. Успіхів вам у творчості
Veronika J-Smith, Дякую)
Не було фанфіків з улюбленим персонажем, от і почала писати)
Мене надихнули на писання саме фільми та деякі книги. З дитинства обожнювала придумувати продовження до серіалів, завершення яких мені не дуже подобалось. Потім просто крокуючи вулицею частенько придумувала коротенькі шматочки різних історій, зберігаючи їх в своїй голівонці;). А далі скачала Букнет, і вирішила спробувати написати першу книгу "Уляна Коваленко". І от і досі живу у вигаданому світі, придумуючи кожен день нові історії для моїх книг(｡•̀ᴗ-)✧. Ось так от). Натхнення вам та усього найкращого! ♥️
Veronika J-Smith, Щось шукала назву в пошуку гугл пишучи щось типу цього:"Фільм, де герої..." , але щось зовсім не знайшла назву, а сама вже й не пам'ятаю. Один з фільмів, де було щось типу війни в Америці, і там хлопець не хотів пити таблетку, аби заснути.(насувалась атомна війна, і люди домовились випити пігулки, аби не мучитись під час війни) . І от всі в кінці помирають, а він вдає, що спить, аби його не вбили, і на ранок Різдва він прокидається живим, а всі сплять. І от це якось засмутило... Тож фільми зі схожими закінченнями я частенько перебудовувала в голові. В дитинстві це дарувало реальне задоволення;). Сподіваюсь,що зрозуміло пояснила)). Тож усього вам найкращого! А головне: натхнення;)
Мені соромно зізнатися, але перед тим як я написала свою книгу "Щоденник кохання" мене надихнула книга мову якої я не хочу знати. Адже цей народ нам і так життя паскудить.
Veronika J-Smith, Цілком згідна, адже більшість слів в них походять від інших сусідніх країн.
Треба було кудись діти негативні емоції, які накопичувались останні 2 роки. Так з'явилась моя перша книга "Руда" з доволі великою кількістю шок сцен. Після дилогії трохи відпустило, тож історія про острів вийшла більш доброю. Власне це і пояснює, чому мені не шкода своїх героїв.
Ірина Скрипник, Дуже класна емоційна розрядка. В мене таким став "Аромат Диявола", як то кажуть — накипіло. Хоча прототип головного героя ні в чому не винен)))
На написання власних книг мене надихнули інші письменники та письменниці. Свої перші твори почала писати ще дитиною.
Veronika J-Smith, Андрій Кокотюха. Я перечитала майже всі його книги.
Вітаю). Писати надихнула депресія. Але це було дуже-дуже давно. Потім я почала шукати натхнення у музиці і таки його знайшла. Пишу 7 років і завдячу цьому одній своїй близькій людині, яка стала моєю музою.
Тому Хідлстону я б теж висловила подяку, бо саме його я взяла прототипом до свого головного героя у книзі, яку я публікую на цій сторінці)
Іванна Желізна, Вітаю) Якось до вас завітаю, прочитаю)
З дитинства моя невгамовна фантазія шукала вихід в чисельній творчості, бо постійно потребувала щось творити. Далі власна доля, слідом трагедія, зрештою через що продовжую писати, бо це мене доповнює, релаксує тощо. Окрім того, саме думаючи над сюжетами своїх книг, мій мозок працює))
Мене надихнули писати подорожі і двадцятирічний досвід проживання у США. Момент усвідомлення, наскільки люди люблять бути тим, ким вони є, наприклад британське фентезі є центричним - у центрі завжди їх герої і з кожним витком часу вони повертаються і змінюються. В США створюють постійно своїх нових героїв, які стають невід'ємною частиною культурного простору. Мексиканці з розмахом святкують Санту Муерте, бо це велика частина їх культури.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати