Додано
08.04.24 20:58:24
Поговоримо про музяку? + Трішки практики)
Обжнюю музику. Для мене це не просто нескінченне джерело натхнення. Це невід'ємна частина мого життя. Але я тут не для того, щоб вислухати про ваші з нею взаємовідносини. Ми зробимо цікавіше.
Напишіть виконавця - назву треку. Та додайте короткий опис тих відчуттів, обо ассоціацій, що він у вас викликає. Усього пару речень.
Жанр - не має значаення. Усі ми різні. Також, прошу не критикувати музичні смаки інших. Ми тут, щоб ділитися та трохи попрактикуватися)
Максим Дегтярьов
25
відслідковують
Інші блоги
Дівчина дуже боїться, та все ж розуміє що потрібно шукати допомоги. Та у кого? Орися ще більше засмутилась. Вона хотіла сказати Дем’яну, що сумує за ним, хотіла почути щось схоже у відповідь, а він навіть не дослухав її.
Так, це правда. ШІ мені допомагає. Це пов’язано з тим, що в мене дуже багато текстів, написаних вручну. Я їх сканую, а він докладає максимум зусиль, щоб розібрати мої закарлючки. Потім я сиджу й порівнюю: що було написано
Мене вже давно переймає одна тема, я частково підіймала її у своєму телеграм каналі, де більш особисто спілкуюся зі своїми читачами. А тут, на широкий букнетівський загал, якось не дуже хотілося це виносити. До сьогодні. Про
Учора ти був на вершині, сьогодні за твоє життя не дадуть і гривні.... або дадуть значно більше - лиш би тебе не стало...Скільки коштує життя? — Це ще хто? — Це не наша вертушка. Наші не так звучать. Летить
Привіт. Сьогодні нарешті закінчила літню історію "Літо поза мережею". Останні глави, а саме фрагменти давати не буду, бо це реально будуть спойлери. Але представляю вам анотацію та арти, яких не було в попередніх блогах. Анотація: Після
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, я надзвичайно сильно люблю треки Ганса Циммера з фільму "Дюна".
Насправді для мене спектр емоцій там дуже різний, в залежності від композиції, в основному це натхнення, піднесення, та просто мурашки по шкірі)
Anton Tom, Ханс Циммер - Homeland. Потяг, що прямує пагорбами, під якими розкинулися безкрайні степи. Полотно яких перекреслює тонка стрічка зеленої рослинності там, де дерева обступили невеличку річку. Ще кілька хвилин, і я побачу рідну станцію. А поки що, тамбур, сумки у руках, та знайомий оку краєвид, від якого завмирає серце.
Я почну.
Holybrune, Dabeull, Rude Jude - JoyRide
М'яка та ритмічна фанк композиція. Для мене вона схожа на прогулянку серед вечірніх вогнів. Коли хода сама по собі прискорюється, та хочеться пристрибувати на кожному кроці, пританцьовуючи. Літня ніч, у помаранчевому сяйві нічних ліхтарів.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати