Якщо зникає надія, що допоможе? Я з тобою домовивс

Враз відчуваю ніжний дотик знайомих долонь і те неймовірно приємне, потужне, впізнаване, вже звичне тепло до плечей. І це мене трохи заспокоює. «Лаврику, ти зі мною?» – з надією запитую у Всесвіту, здіймаючи голову догори, широко розплющивши очі, щиросердно спрямовані до небес. Дивлюсь туди з такою надією, наче можу зазирнути трохи вище хмар і навіть кудись дуже далеко ЗА… Та нічого, окрім білих, кудлатих, поодиноких хмарок та ясного, голубого неба – не бачу.

Вирішую, що нізащо не здамся. І від тих думок тепло на плечах, здається, посилюється.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ніка Цвітан
09.04.2024, 18:58:49

Коли зникає надія допомагає пам'ять і віра. Адже доки пам'ятаємо, доти вони поряд. Ті, що пішли далеко ЗА... А віра вселяє сподівання, що колись ми зустрінемось. Там. Далеко. ЗА... А оте сподівання і є відголоском надії - а може? ....

Марса Чаунік
11.04.2024, 12:25:07

Ніка Цвітан, Дякую, що відгукнулися! На плаву людину у відчаї тримає тільки надія на "А МОЖЕ". Віримо, сподіваємось, бо інакше все це рутинне буття не має сенсу. Віра немарна. Виявляється, справді існує те ЗА, і для споріднених душ ця зустріч потім, колись ТАМ, ЗА передбачена...

avatar
Болеслав Боні
09.04.2024, 18:20:46

Сумно і боляче(((

Марса Чаунік
11.04.2024, 12:16:29

Болеслав Боні, Погоджуюсь. Є в житті бувають моменти, які стають важким непоборним тягарем і, на жаль, це не минає, лише покривається іншими нашаруваннями, відчуттями, не пилом...

Інші блоги
Книга «поза грою» розморожена!
Всім привіт. Історія "Поза грою" продовжується. Щиро дякую кожному з вас, хто не прибирав «Поза грою» з бібліотеки, хто писав, вірив і чекав на повернення наших «Капітанів». Ця книга вимагала багато
Розплата
"Мотиль, який загрався з полум'ям свічки, не повинен скаржитися на обпалені крила..." ​Ціна за спробу приборкати первісний хаос виявилася надто високою. Зорн зрозумів це, коли його власні руки перетворилися на обвуглені
Відгук: "Другий шанс Помста Ангела"
Світ цієї роботи разом з персонажами прокотилися по моїй душі наче шторм і тепер там ще трохи порожньо. Звісно я можу і буду перечитувати. Але як завжди буває коли ти закриваєш книгу, якщо вона така ж прекрасна як Другий шанс
Фіктивна відпустка! Нова глава
Здається, Кіра та Артур вже занадто добре освоїлися в ролі закоханої пари… Настільки добре, що їх фіктивний поцілунок виявився зовсім не схожим на фіктивний)) Але часу розбиратися у власних почуттях немає. Михайло
Марафон спільного написання історії від Уляни
Розділ 5 вже був, чи я його пропустив?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше