Якщо зникає надія, що допоможе? Я з тобою домовивс

Враз відчуваю ніжний дотик знайомих долонь і те неймовірно приємне, потужне, впізнаване, вже звичне тепло до плечей. І це мене трохи заспокоює. «Лаврику, ти зі мною?» – з надією запитую у Всесвіту, здіймаючи голову догори, широко розплющивши очі, щиросердно спрямовані до небес. Дивлюсь туди з такою надією, наче можу зазирнути трохи вище хмар і навіть кудись дуже далеко ЗА… Та нічого, окрім білих, кудлатих, поодиноких хмарок та ясного, голубого неба – не бачу.

Вирішую, що нізащо не здамся. І від тих думок тепло на плечах, здається, посилюється.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ніка Цвітан

09.04.2024, 18:58:49

Коли зникає надія допомагає пам'ять і віра. Адже доки пам'ятаємо, доти вони поряд. Ті, що пішли далеко ЗА... А віра вселяє сподівання, що колись ми зустрінемось. Там. Далеко. ЗА... А оте сподівання і є відголоском надії - а може? ....

Марса Чаунік

11.04.2024, 12:25:07

Ніка Цвітан, Дякую, що відгукнулися! На плаву людину у відчаї тримає тільки надія на "А МОЖЕ". Віримо, сподіваємось, бо інакше все це рутинне буття не має сенсу. Віра немарна. Виявляється, справді існує те ЗА, і для споріднених душ ця зустріч потім, колись ТАМ, ЗА передбачена...

Болеслав Боні

09.04.2024, 18:20:46

Сумно і боляче(((

Марса Чаунік

11.04.2024, 12:16:29

Болеслав Боні, Погоджуюсь. Є в житті бувають моменти, які стають важким непоборним тягарем і, на жаль, це не минає, лише покривається іншими нашаруваннями, відчуттями, не пилом...

Марса Чаунік

625

відслідковують

Інші блоги

Ерін Кас

Смачніше не буває!

Привіт усім! Після сьогоднішнього надемоційного та суперечливого розділу принесла вам заспокійливе. Правда, в цій книзі теж вирують шалені емоції, а на поворотах може знести, але вона завершена, тому можна ковтнути все

Сергій Ляховський

Коли завітає Муза

Гортаючи блоги на “Букнет”, періодично потрапляю на жалобу та голосіння: — Що робити, коли не вистачає натхнення? — Моя Муза мене зрадила. Як із цим впоратися? Чи доведеться назавжди кидати письменство? —

Andrii Noshchenko

Просто цікаво.

А хто з чого пише? То лише я один такий, що з планшета, просто у нотатках? Бо просто ненавиджу шурхіт клавіш.

Любава Олійник

Як у Вас починалося?

Друзі, автори, колеги. Поділіться будь ласка своїми першими кроками: 1. За який час набрали перші 100 підписників. 2. Що головне для того, щоб ваша аудиторія зростала? 3. Які лайфхаки чи власні кроки можете порекомендувати? Не

Лоре Лея

Нас Вже 1800)))

Друзі, дякую за підтримку та увагу до моєї творчості) Тішуся кожному коментарю та новому читачу, бо ви надихаєте і допомагаєте усвідомити, що все пишеться недаремно)) Чесно, я однозначно підсіла на формат інтернет-серіалу