Дотик весни. Спалах кохання. У передплаті

Сонечки, привіт! Моя книга ДОТИК  ВЕСНИ. СПАЛАХ КОХАННЯ. надійшла у передплату. Буду неймовірне вдячна кожному, хто придбає книгу (чи вже придбав) і тим самим продовжить подорож весняних почуттів Уляни й Олексія. 

Закохані зустрілися через три роки і відчули, що не можуть одне без одного. Тільки забагато труднощів на весняному шляху кохання. 

Весна - пора кохання, про що детально розповідається у книзі.

Запрошую до прочитання, любі! Завжди ваш автор!

Продовження вже на сайті! Невеликий кусь з останньої глави:

Серце погоджується з цими аргументами, але сумління… життєві принципи вважають, що я роблю погано. Не маю права втручатися у стосунки пари, якими б не були ті стосунки.

-        То як? - у голосі Олексія відчувається пожвавлена надія, - підемо до квартири разом? Я радий, що дізнався де ти живеш.

Перебирає мої пасма, від чого по тілу біжать солодкі дрижаки. Здається, ще мить і не зумію відмовити. Та й чи хочу відмовляти? Давно у нас з Олексієм мало б все статися. Якби по іншим дівчатам не бігав, а я не виявилася настільки принциповою. Не зуміла я тоді пробачити зраду.

-        Запроси мене до себе, - шепоче Олексій, ніжно цілуючи у шию, не турбуючись, що хтось може побачити.

-        Ні, - прошепотіла у відповідь, - Алексе, вибач, але ні.

Хлопець вражено дивиться на мене, не вірячи у почуте. На мужньому обличчі виникає непорозуміння з легким гнівом.

-        Уляно, чому? Невже ти не хочеш…

-        Бо у тебе є наречена, - відповідаю, - я не хочу, щоб через мене ти зрадив її.

-        Не думаю, що Юлю це хвилюватиме,  - промовляє Олексій.

-        Я не готова, - кажу, дивлячись на коханого, - Алексе, якщо у нас є спільне майбутнє, тоді почекаємо.

-        Знайомі слова, - невдоволено говорить шатен, - колись саме через твою принциповість у нас нічого не сталося.