– Дякую, я оцінив! Смішна ти, маленька дівчинка, – боже ж ти мій. Як він на мене дивиться з щирим бажанням допомогти розібратися куди мені, наївній, не варто соватися. З наміром вберегти та напоумити, аби не вляпалася. – Ніко, ти зовсім не знаєш життя і того, за якими принципами живе цей дикий, жорстокий світ. А особливо та його частка, де крутиться серйозне бабло. Там здебільшого не керуються чимось подібним. Там свої, драконячі правила. І на почуття інших, а тим більше слабших, ніхто не зважає. Там існують тільки дві крайнощі: або ти переможець, або жертва. Тому часу соплі жувати, вагатися, особливо роздумувати – немає. Або ти дієш на випередження, або збирай свої уламки докупи й вимітайся. На твоє місце вже є чимало охочих. Сильніших, молодших, зубастіших. Я в цьому бізнесі, можна сказати, з народження. Цим займався мій батько й уся родина десятиліттями. Тому вибирати не доводилося. Мене просто призначили наступним на цю карусель. Так, я здобув відмінну освіту, отримав знання та можливості, але не право вибору чим займатися. Тому я мало чим відрізняюся від усіх інших. Ми з ними варимося в одному котлі й живемо за тими ж правилами.