Вітаю, мої любі!!!

Історія, Микити та Кристини, з роману, "Три бажання під Новий рік", за завтра завершується. Хто ще не встиг, запрошую, доки ще діє ціна передплати. 

Кристина та Микита❄️❄️❄️

Уривок.

— Кристино Ярославівно! — Звернувся до неї ведучий. — Мені передали меседж для вас, і користуючись тим, що сьогодні у вас така значуща подія, я хочу зачитати його вам. — Ведучий на мить замовк, а тоді жартома кинув. Сподіваюся ви мене потім не приб’єте.

Кристина видавила посмішку, хоча все тіло напружилося іще більше. Вже не знала, що думати, ще й дратувалася через те, що Микити немає поруч у цей момент.

— То ви дозволите мені почитати меседж, який передали для вас?

Дівчина нервово ковтнула, та дозволила, адже по іншому вчинити не могла. Бо навіть якщо вона проти, то цей бородатий чорт з мікрофоном, заінтригував всіх. Доки Кристина напружено міркувала, ведучий почав читати.

— Мила моя крихітко! Ти так несподівано з’явилася у моєму житті... Ти наче промінчик надії та тепла, увірвалася у моє життя, посеред сильних морозів, сніжних заметілей та завірюх. Ти стала орієнтиром у моєму житті. Лише зустрівши тебе, я зрозумів, що досі я не жив. Тому я збагнув, що часу для роздумів мені більше не потрібно. А от ти потрібна мені вже, зараз, та назавжди. Я хочу засинати з тобою, прокидатися вночі та насолоджуватися тим, що ти поруч. Також хочу, кожен свій день зустрічати з тобою. Крихітко, ти розпалила у моєму серці палкі почуття, яких я досі не знав. З того нашого найпершого дня, я живу лише тобою, ти стала моїм всесвітом...

Кристина тамувала у собі сльози, розуміла цей меседж від Микити, «Тільки де він сам?». Дихати було важко, емоції переповнювали...

Мирної ночі та приємного читання!!!❤️❤️❤️

Подаруночок на ніч.

Промо до історії,  Захара та Адріани.

Адріана та Захар❄️❄️❄️

rVJ5-TQf