Не помилка, а плід любові.

ФАКТАЖ

Вперше, коли я зустрів слово "ослюк", подумав, що це помилкова назва віслюка.

Та виявилось, що є віслюк, а є саме ослюк. Ну віслюк - зрозуміло, це невеличка конячка. А от віслюк це дивне створіння - плід любові між красенем жеребцем та ослицею. Такі вони метиси тваринного сліду.

Є ще одна невеличка конячка - мул. Тут папа віслюк, а мама кобила. 

Якщо, суто схематично уявити як здоровань кінь запліднює тендітну ослицю - нескладно, то як це відбувається ніж маленьким кривоногим віслюком та стрункою довгоногою красунею кобилицею особисто для мене загадка.

Але, коли зустрічаю на вулицю пишну даму, форми якої випливають та зникають відповідно значно раніше та пізніше її власниці, а поруч з нею невеличкого стрункого мужчину, що з останніх сил підтримує даму свого серця під лікоть, розумію, що невідповідності зросту та ваги з легкістю вирішує любов.

СЮЖЕТ.

Лев - був суцільне непорозуміння, їздити на ньому - надто малий, тягати ношу - надто лінивий та й на світ він з’явився через недогляд. Був в амазонському таборі такий випадок, коли коні втекли зі свого стійбища, і потрапили в загін до віслюків. Молодої здорової сили у скакунів, що зуміли хай і на недовгий час вирватись на волю, багато. Тож, аби не втрачати часу вони наскакували на низькорослих ослиць і з радісним іржанням робили свою справу. Саме так і народився рудий не кінь і не віслюк, а ослюк, з сумними очима, рудою шерстю та неслухняною густою гривою, і здалеку дійсно міг зійти за невеличкого лева.

Діти Степу. Розділ ХІІІ  

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше