Не помилка, а плід любові.
ФАКТАЖ
Вперше, коли я зустрів слово "ослюк", подумав, що це помилкова назва віслюка.
Та виявилось, що є віслюк, а є саме ослюк. Ну віслюк - зрозуміло, це невеличка конячка. А от віслюк це дивне створіння - плід любові між красенем жеребцем та ослицею. Такі вони метиси тваринного сліду.
Є ще одна невеличка конячка - мул. Тут папа віслюк, а мама кобила.
Якщо, суто схематично уявити як здоровань кінь запліднює тендітну ослицю - нескладно, то як це відбувається ніж маленьким кривоногим віслюком та стрункою довгоногою красунею кобилицею особисто для мене загадка.
Але, коли зустрічаю на вулицю пишну даму, форми якої випливають та зникають відповідно значно раніше та пізніше її власниці, а поруч з нею невеличкого стрункого мужчину, що з останніх сил підтримує даму свого серця під лікоть, розумію, що невідповідності зросту та ваги з легкістю вирішує любов.
СЮЖЕТ.
Лев - був суцільне непорозуміння, їздити на ньому - надто малий, тягати ношу - надто лінивий та й на світ він з’явився через недогляд. Був в амазонському таборі такий випадок, коли коні втекли зі свого стійбища, і потрапили в загін до віслюків. Молодої здорової сили у скакунів, що зуміли хай і на недовгий час вирватись на волю, багато. Тож, аби не втрачати часу вони наскакували на низькорослих ослиць і з радісним іржанням робили свою справу. Саме так і народився рудий не кінь і не віслюк, а ослюк, з сумними очима, рудою шерстю та неслухняною густою гривою, і здалеку дійсно міг зійти за невеличкого лева.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати