Філософія кохання

Вітаю. Сердечні справи - річ філософська і особиста, та нікого не оминає. Кохання - взагалі цікава штука. Коли є кого любити, то тікаєш і намагаєшся приховати почуття, а коли кохана людина зникає з горизонту, стає так тоскно, що хоч вовком вий. У вас теж так було? Поділіться в коментарях, бо головного героя моєї книги це питання теж зачепило. Він же людина, а людині притаманні високі почуття.

 Новий розділ уже на сайті. Читаємо тут: Розділ 11

З цього розділу ви дізнаєтеся, чому страждає душа юнака та чи варто було втрачати можливість зізнатися у коханні, коли була така можливість. 

Цитата: 

"Щоб завоювати любов Аніки-218, для початку треба було б народити її знову, а потім день за днем пестити, леліяти крихітку, годуючи квітковим нектаром, який би приносили на лапках трудівниці-бджілки. А коли б дівчина підросла, то з’явився б якийсь злий чаклун, припустімо, ШІ Віктор. І заточив би її той Ші Віктор у високій серверній башті замку. Із висоти тієї башти красуня б споглядала на непролазний ліс, що оточував замок з усіх боків, і потихеньку  починала мріяти. Мріяти про те, як одного чудового дня прекрасний принц, припустімо, легіонер Бер-540, плюне на охоронців-кіборгів, сяде у танк,  і з 125-тиміліметрової гармати розтрощить ліс, потім підірве головний сервер Ші Віктора, і визволить полонянку. Принаймні про це, чи майже про це, йшлося на сторінках тих казок, що лейтенант читав у бабусиній бібліотеці."


kaIKKGydtLkducbOauacH_clK0yr9_41ROCn9C4oSGZdxr3TgerI6EML9FjkEr3TmU0lSFfrOXPIzH5C8TU2KHLpVpyWMj4CyEjQ4Ysho4qE9Dlm3tVIW7O3IjQ3tkSlHK6hY6sRsropNScy2Acq1OU


-OoNOHJNZLIRLZ2V_C7hrKmGDRuWN63FuuARIs4GByKdAW8gTl-NGLbZT4Ku2PQA4BnE7N_kjQFYGcc_TxAICgjvjB_vglqm8p2z9_mubpwGhfmfFNataKB7ELyLvQa9PvbIHihwNcQVgXvC5vH_IWA

Хто ще не знає, хто такий лейтенант Бер-540, то з радістю запрошую до знайомства.

Сталевий голод

Сталевий голод

Мені дуже потрібна ваша читацька та авторська підтримка. Читайте, додавайте до бібліотеки, хто ще цього не зробив, та підписуйтеся на автора. Для мене це дуже важливо і цінно.

Дякую за увагу. З повагою, Павло Книжнов.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Жіночий персонаж
Єлена — головна героїня мого пригодницького фентезійного циклу «Шлях Найманця». І мені стало цікаво... А чи цікаво вам читати пригодницьке фентезі, написане автором-чоловіком, якщо головний герой — жінка?
ШІ в моїх текстах
Привіт! Сьогодні мене звинуватили в тому, що мій стиль схожий на ШІ. І знаєте, що стало доказом? Короткі речення. Колись підозрілою була маячня в тексті. Потім — довгі тире. Тепер ось короткі речення. Здається, ще трохи
Трохи вивернутої античної пристрасті із Гетери
Піддавшись якомусь несвідомому, сильнішому за розум імпульсу, Хлоя знову простягнула руку. Її пальці повільно, майже благоговійно торкнулися його закривавленого передпліччя, а потім ковзнули нижче, окреслюючи тверді,
Привіт тим, хто читає «вербу та олово».
Зізнаюся чесно: я не забула про книгу і не забила на неї. Я просто героїчно вперлася в глухий кут — і тепер милуюся ним зсередини. Не знаю, що мене смикнуло почати одразу дві книги, події яких відбуваються в одному місці
Міф про матріархат. Не там шукають жіночу силу
Багато авторів беруть набір упізнаваних образів — домовик, русалка, Перун, вишиванка, борщ — і просто розставляють їх як декорації в стандартному фентезійному сюжеті західного, або вже східного зразка. Міфологія перетворюється
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше