Нова глава вже на сайті.

- Тоді від чого ти мучишся? - дивувався друг.

- Повернеться вона, а далі що, га? - вахнут зупинився і повернувся до воїна, що кульгав поруч. - Хіба не розумієш, у нас з Алією немає майбутнього. Я прикутий намертво до королівської сім'ї, пов'язаний із ними по руках і ногах, позбавлений власної волі й бажань. Багато хто шепоче за моєю спиною: ось він Яструб, улюбленець долі, міцно затиснув удачу в кулаці, зять Візфолла, Перший Вахнут Півночі... - гірка насмішка сочилася з тихих слів. - Вони бризкають отрутою, завидують мені смертною заздрістю і не підозрюють, що я поневолений мов раб. Ех, брате, помінятися б мені місцями з будь-яким із сотників, ба нехай і з простим воїном. Та хто ж відпустить.

Хаук усміхнувся і кинув нерадісний погляд у бік замку.

https://booknet.ua/book/alyasila-vognyu-kniga-2-b415006