"Наречена з нетрів": ілюстрації+уривки

Вітаю, любі читачі і читачки!

Доки ми спостерігаємо, як розгойдуються події у романі “Пограйся і відпусти”, запрошую вас згадати одну з моїх завершених історій — “Наречена з нетрів”. Проведіть гарний вечір з цією книгою!

— Ходи до мене, — це сказав, вже вклавшись у ліжко.
Рая послухалась, скинула легкий кардиган і залізла під ковдру у футболці й джинсах. Підповзла до нього близько, але не наважувалася пригорнутись.
Він сам підтягнув її, розвернув спиною до себе і обійняв. На кілька митей вона завмерла. Рухатись зовсім не хотілось, настільки тепло й затишно було в його обіймах.
Нарешті обережно вивільнила руку і розблокувала айфон. Ввімкнула камеру, побачила себе — розгублену і Владислава — спокійного, серйозного. На екрані вони виглядали просто як двоє людей, що обіймаються. Жодної пристрасті, жодного запалу. Мабуть, він теж це побачив, бо сказав:
— Заплющ очі.
Рая послухалася. Відчула, як його теплі пальці забрали смартфон з її рук. Хвилю він копошився з ковдрою, прилаштовуючи ґаджет, а тоді повернувся у попередню позу, обійняв. Його долоня погладжувала її передпліччя, а ніс вткнувся у волосся. А губи... Губи ніжно торкнулися чутливої шкіри за вушком, поволі опустилися на шию, залишаючи за собою ледь вологий слід.
Рая прикусила нижню губу. З грудей виривався стогін, бажала його стримати, та не змогла. Коли Владові губи опустилися до її ключиць, застогнала. І повернула до реальності й себе, й Владислава. Він відхилився, а вона різко сіла.
— Вибач.
— За що? За те, що тобі сподобалось?

— Не переймайся, начхати, що він про тебе подумає. Можеш взагалі говорити мало, достатньо тактильного контакту зі мною, щоб не запідозрив, які у нас з тобою насправді стосунки.

Тактильного контакту. 

З якихось пір тактильний контакт з ним почав їй подобатися. Отже просто треба робити те, що подобається.

— Тоді можна я потренуюся?

А ще вона обіцяла бути жінкою.

— Ну, потренуйся.

Рая підвелася і підійшла до його крісла. Затупцяла на одному місці, вагаючись, а тоді глибоко вдихнула і сіла йому на коліна. Схилила голову йому до плеча і поклала долоню на груди.

— Так годиться?

— Непогано. Дуже непогано.

Він прочистив горло, яке раптом захрипло. Хотів приобійняти її, але завадив смартфон, який завібрував у кишені, сповіщаючи про повідомлення.

Звісно ж, то був Євген. Він обіцяв надіслати "інструкції для правдоподібної гри у закоханих перед знайомими", і надіслав. Іноді Владу здавалося, що найбільше ці фіктивні стосунки подобаються його піарнику.

Він пробігся поглядом по тексту і сказав:

— Тут Євген надіслав аж тридцять пунктів, які нам треба обговорити, щоб виглядати парочкою.

Рая відхилилася від його плеча і витріщилася на екран смартфона.

— Тоді... ну, я слухаю.

Вона повернулася на диван і зайняла позу зразкової учениці за першою партою.

— Пункт перший — обговорити, як ми познайомились, — Влад замовк і подумав. — У ресторані. Нехай буде, я побачив, як ти граєш на піаніно, підійшов і запросив на побачення.

Рая подумала, що правдоподібніше було б сказати, що запросив переспати за гроші, але не заперечила, згідливо кивнула. Вона ж тепер має зі всім погоджуватись.

………

Вони читали пункт за пунктом, вигадували відповіді. Точніше, вигадував Владислав, а Рая погоджувалась. Перше побачення, улюблені способи проводити час разом, звички одне в одному, які дратують, перший поцілунок... Євген постарався, творчо і з натхненням склав список, так що Влад гмикав майже до кожного пункту, вважаючи вигадування таких деталей непотрібним маразмом. Прочитав останнє:

— Ваша спільна улюблена поза в с*ксі.

Рая шоковано витріщилася на нього, а тоді відвела погляд. Він відкинув смартфон і сказав:

— Можеш обрати ти.

Запрошую почитати цю солодку історію тут!

Мій телеграм-канал

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в фейсбуці