"Наречена з нетрів": ілюстрації+уривки

Вітаю, любі читачі і читачки!

 

Доки ми спостерігаємо, як розгойдуються події у романі “Пограйся і відпусти”, запрошую вас згадати одну з моїх завершених історій — “Наречена з нетрів”. Проведіть гарний вечір з цією книгою!

 

JKW6TGPuEItIabjdbPZsVcP3VQ_r4KlYiwXkaCxim1Y_UrzrRe5rPjIjXFjru_2JzQQnWuIcUgXjmWetAKsaxXDH-BTbIvbXHeg2uLCALF5mi1M-Hrv8X14EHt2VTIPdPapw5GNDmRHMyck_eV1KR30

— Ходи до мене, — це сказав, вже вклавшись у ліжко.
Рая послухалась, скинула легкий кардиган і залізла під ковдру у футболці й джинсах. Підповзла до нього близько, але не наважувалася пригорнутись.
Він сам підтягнув її, розвернув спиною до себе і обійняв. На кілька митей вона завмерла. Рухатись зовсім не хотілось, настільки тепло й затишно було в його обіймах.
Нарешті обережно вивільнила руку і розблокувала айфон. Ввімкнула камеру, побачила себе — розгублену і Владислава — спокійного, серйозного. На екрані вони виглядали просто як двоє людей, що обіймаються. Жодної пристрасті, жодного запалу. Мабуть, він теж це побачив, бо сказав:
— Заплющ очі.
Рая послухалася. Відчула, як його теплі пальці забрали смартфон з її рук. Хвилю він копошився з ковдрою, прилаштовуючи ґаджет, а тоді повернувся у попередню позу, обійняв. Його долоня погладжувала її передпліччя, а ніс вткнувся у волосся. А губи... Губи ніжно торкнулися чутливої шкіри за вушком, поволі опустилися на шию, залишаючи за собою ледь вологий слід.
Рая прикусила нижню губу. З грудей виривався стогін, бажала його стримати, та не змогла. Коли Владові губи опустилися до її ключиць, застогнала. І повернула до реальності й себе, й Владислава. Він відхилився, а вона різко сіла.
— Вибач.
— За що? За те, що тобі сподобалось?

 

VtbxsLLupGtviWVIRgyevGC_lMp3Zh9cL9ZKpZDfPCnBkwk82xU7e-yDA3y4kpT24wCTxsbJKcF6ujoCbj_ihDBmnGjGsJBW_DzFCuDLX-Pp6bclreYL3FhphXC5HOZFJfKj0grN-g6cXBeDQ_ypxt8

 

— Не переймайся, начхати, що він про тебе подумає. Можеш взагалі говорити мало, достатньо тактильного контакту зі мною, щоб не запідозрив, які у нас з тобою насправді стосунки.

Тактильного контакту. 

З якихось пір тактильний контакт з ним почав їй подобатися. Отже просто треба робити те, що подобається.

— Тоді можна я потренуюся?

А ще вона обіцяла бути жінкою.

— Ну, потренуйся.

Рая підвелася і підійшла до його крісла. Затупцяла на одному місці, вагаючись, а тоді глибоко вдихнула і сіла йому на коліна. Схилила голову йому до плеча і поклала долоню на груди.

— Так годиться?

— Непогано. Дуже непогано.

Він прочистив горло, яке раптом захрипло. Хотів приобійняти її, але завадив смартфон, який завібрував у кишені, сповіщаючи про повідомлення.

Звісно ж, то був Євген. Він обіцяв надіслати "інструкції для правдоподібної гри у закоханих перед знайомими", і надіслав. Іноді Владу здавалося, що найбільше ці фіктивні стосунки подобаються його піарнику.

Він пробігся поглядом по тексту і сказав:

— Тут Євген надіслав аж тридцять пунктів, які нам треба обговорити, щоб виглядати парочкою.

Рая відхилилася від його плеча і витріщилася на екран смартфона.

— Тоді... ну, я слухаю.

Вона повернулася на диван і зайняла позу зразкової учениці за першою партою.

— Пункт перший — обговорити, як ми познайомились, — Влад замовк і подумав. — У ресторані. Нехай буде, я побачив, як ти граєш на піаніно, підійшов і запросив на побачення.

Рая подумала, що правдоподібніше було б сказати, що запросив переспати за гроші, але не заперечила, згідливо кивнула. Вона ж тепер має зі всім погоджуватись.

………

Вони читали пункт за пунктом, вигадували відповіді. Точніше, вигадував Владислав, а Рая погоджувалась. Перше побачення, улюблені способи проводити час разом, звички одне в одному, які дратують, перший поцілунок... Євген постарався, творчо і з натхненням склав список, так що Влад гмикав майже до кожного пункту, вважаючи вигадування таких деталей непотрібним маразмом. Прочитав останнє:

— Ваша спільна улюблена поза в с*ксі.

Рая шоковано витріщилася на нього, а тоді відвела погляд. Він відкинув смартфон і сказав:

— Можеш обрати ти.


 

Запрошую почитати цю солодку історію тут!



 

Мій телеграм-канал

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в фейсбуці

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
12.03.2024, 19:14:50

Раціонал Влад )) чудова книга!

Устина Цаль
12.03.2024, 19:39:24

Іра Сітковська, Дякую❤️

avatar
Олеся Глазунова
12.03.2024, 18:30:17

Чудовий твір ❤️❤️❤️❤️❤️, який нікого не залишить байдужим!

Устина Цаль
12.03.2024, 19:39:18

Alesia, Дякую ❤️

Інші блоги
Обираємо обкладинку. ГолосуЄмо!
Друзі, мені дуже потрібна ваша допомога! ❤️ Зізнаюся чесно... ця новинка стане для мене справжнім викликом. Зазвичай я пишу романтичне фентезі, але цього разу вирішила ризикнути й поєднати одразу кілька жанрів: детектив,
Таємний кросовер... Або як поєднати непоєднуване⭐
Уявіть, що існує паралельний всесвіт, у якому Адріан з книги Крок у безодню та Еларія з Позначена живуть своїм звичним (або не дуже) життям. Вони ніколи ще не зустрічалися, ходять тими самими вулицями, дивляться
Письменницький щоденник № 1
✨ВСІМ ПРИВІТ☺️ Хотів поділитися тим, над чим зараз працюю. Назву цю серію блогів "Письменицький щоденик" і буду кожному такому блогу присваювати номери) Практично весь свій вільний час, якого, на жаль, не так
Один ритм на двох. Подяка та відео-спойлер
Спочатку я хочу подякувати за рекомендації до моєї нової історії «Один ритм на двох» чудовим авторкам Ельфріде Ноар та Анні Лір. Спасибі за постійну підтримку моєї творчості, це дуже зворушливо
Про кризу фентезі та лінивих авторів!)
Дякую вам, читачі Фейрії! На мій погляд, міфологічне фентезі зараз — жанр, який не надто користується популярністю. Так буває після великих сплесків і сильних, об'ємних історій, що мають неабиякий успіх. І справді, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше