Як я з Chatgpt погралася:))

Всім привіт))

Кажуть, що в Японії та Китаї ШІ та ChatGPT створюють бестселери, що продаються на Амазон:)) 

Ото, я вирішила спробувати цей інструмент та перевірити чи варто брати той ШІ у співатори:))

Почалося все насправді з домашки. Донька вирішила звернутися до СhatGPT, щоб створити харчові ланцюжки у лісі за поданими звірюшками та рослинами. Ну, він завдання зрозумів, але зробив трохи не так, як вимагало того завдання. Втім, це наштовхнуло мене на думку перевірити його авторські навички. 

Перевіряла на основі історії, яка зараз публікується, "Відшукати скарб", й попросила написати сцену, в якій герої нарешті викривають зрадника, що поцупив артефакт. А також рецепт традиційного гномячого супу. Останній виявився звичайним рецептом грибного супу. Ну взагалі не цікаво)) Погодьтеся)) 

А от розділ з артефактом вийшов довілі цікавим, хоч ШІ трохи наплутав імена героїв та їхні ролі. Так, Руора у нього стала покоївкою))) Втім, це вже нюанси. 

Нижче, текст без редактури, саме такий, як його написав ШІ. Розділові знаки та оформлення прямої мови згідно англійського правопису)

Чомусь він вирішив, що це 12 розділ. Я не знаю, яким чином він дійшов саме до такої нумерації, адже я про це не вказувала у запиті)))

 

Розділ 12: Зрадник серед друзів

Олексій водив поглядом по густому лісу гномів, намагаючись розгледіти будь-які сліди або загадкові вказівки, які приведуть їх до втраченого артефакту влади. Вони вже були на землях гномів протягом кількох тижнів, і їхній шлях призводив до давньої крепості, де, за слухами, можливо знаходиться крадений артефакт.

Почувши тихий шепіт вітру, Руора, Олексієві покоївки, виглянула з-за дерева і вказала на стежку, що вела до руїн. "Туди йдуть наші сліди, Алексі. Це має бути місце."

Герої мовчки вирушили вперед, пересуваючись лісом, доки не побачили злиденну будівлю, що з'явилася між високими соснами. Коли вони наблизилися, їх очі величезно розширилися від несподіванки. Перед ними стояв давній знайомий - Ельдріан, відомий як вірний радник Темного Володаря. Однак на його обличчі була хитрість, а очі висяли невиразній темряві.

"Ельдріан? Ти, справді?" запитав Олексій, відчуваючи непевність у своєму голосі.

"Так, Олексію. Це я," відповів Ельдріан з хитрою усмішкою. "Але часи змінились, і владарює тепер Темний Володар."

Руора виглянула на нього з підозрою. "Ти зрадив свого володаря, своїх друзів. Навіщо?"

Ельдріан підняв вгору крадений артефакт влади, утримуючи його в своїх чорних, вже не колись, вірних руках. "Цей артефакт має силу непорівнянну з будь-чим на світі. І я хочу цю силу для себе. Знаючи, що Володар став Темним, я вирішив, що мені краще використати його вплив для власної влади."

"Ти викликав війну між Темними та Світлими Ельфами, зруйнувавши їхні відносини, та забув про те, що багато невинних страждають від твого жадібного бажання влади," суворо промовила Джоана.

Миродор дивився на свого колишнього радника з виразом розчарування. "Ти знаєш, Ельдріан, ми можемо зупинити тобі воїнство, але нам потрібно знати, як знищити цей артефакт."

"Знищити його?" засміявся Ельдріан. "Ні, це вже неможливо. Він став частиною мене, і я став частиною нього. Але ви вже занадто близько, і я не вірю, що ви вирішите це так просто."

Однак у той момент Руора витягнула магічний артефакт своєї родини - Срібну Стрілу, із схованки на поясі. Вона направила її на Ельдріана і прошепотіла закляття, яке виведе зрадника з-під влади артефакта.

Ельдріан зітхнув і враз відчув, як сила артефакта покидає його. З його обличчя зникла вся влада, і він опустився на коліна перед героями.

"Ви зробили це," сказав Миродор, виражаючи подив. "Тепер розкажи нам, як знищити цей артефакт раз і назавжди."

Зрадник поглянув на них із вибаченням у власних очах і подав їм важливу інформацію, яка виявиться ключем до збереження Адар від давньої небезпеки. Так почалася остання частина їхнього подорожі - знищення артефакта та врегулювання влади в Адар.

 

Ну, як вам така версія?))) Ділиться в коментарях))

Ну а як все вийде насправді та яку версію придумали ми з Музом - читайте вже у фінальних розділах історіях) Наступний вийде завтра о 6 ранку за київським часом))

 

Дякую всім, хто дочитав)))
Вже зовсім скоро наступна історія, і я вже не можу дочекатися, коли зможу з вами неї поділитися. Точну дату повідомлю на наступному тижні!

Не забудьте підписатися на мої сторінки, щоб нічого не пропустити:)))

Букнет, ФейсбукІнстаграмПінтерестТелеграмYouTube, Threads

 

Мирного дня! Бережіть себе!

 

2 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Уривок як для ШІ непоганий. Але, як завжди, все дуже схематично й поверхнево. Не відчувається життя й емоцій. У вас виходить набагато краще!!!! ❤️

Анітка Санніфео
06.03.2024, 22:29:36

Лариса Бондарчук, Ото точно, що поверхнево у нього вийшо:))
Дякую за підтримку ❤️

avatar
Єва Ромік
06.03.2024, 09:03:25

Дякую, Анітко. Надзвичайно цікава інформація. Хочу порівняти цей уривок з вашою версією, але не маю сумніву, що ви впораєтесь краще :)

Показати 4 відповіді
Єва Ромік
06.03.2024, 09:30:27

Анітка Санніфео, О, дякую.

Інші блоги
Яке ваше ставлення до невичитаних текстів?
Вітаннячка, мої любі! Довго я виношувала в собі цю тему й вирішила таки описати її, хоча переймаюся тим, що мене за мою думку, ймовірно, осудять. Так сталося, що я вже третій рік освоюю професію редактора, ба навіть більше —
Як часто ви змінюєте сюжет книги? Створення...
Ох, навіть не злічити скільки разів я починала писати книгу, а потім переписувала все це. І не просто кілька рядків, а часом змінювала події, світ та навіть жанр... Але я ніколи при цьому не викидала попередній варіант. Вони
Рецензія на роман “шовковий шлях “борисфена”
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини (із пісні ТНМК "Історія України за 5 хвилин") Ця рецензія на роман “Шовковий шлях
Розпочнемо тиждень так?)
Зі знижки розпочнемо цей новий тиждень! Я тебе (не) згадаю - Ти одружишся з Вікою? - Дивлюся на чоловіка, який ще нещодавно був моїм нареченим і не впізнаю. - Так, - безжальна відповідь, ніби ножем проходить по моєму серцю. -
Творча відпуска
Творча відпустка. Дорогі читачі! Після написання двох історій і вичитки +/- ста сторінок я втомилася. Беру відпустку до кінця літа, на той час якраз прийде
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше