Ельф в кучугурах
Дуже хотілося ілюстрацію до початку Свято Червоної Косинки і якщо дівчину з домішком орчанської крові ШІ ще так-сяк малювало, то ельфів, а тим більш ельфів в снігу — ні. Мабуть принципово)) Чесно, вони виходили або страшні, або зовсім не схожі на Лялянівеля з його ляльковою, але суто чоловічою зовнішністю. Але я наполеглива і свого ельфа все-таки отримала))
— Та ти не хвилюйся, — говорила рішуча дочка купця, тягнучи здобич подалі від інших мисливиців. — Не з'їм я тебе і навіть не понадкушую. Блідий ти якийсь і кістлявий.
— Ти орчанка? — зацьковано спитав нещасний ельф, навіть не намагаючись вирватися. Тримала діва так міцно, наче натренувалася на молотах коло Рани Світу.
— Я? — здивувалася діва. — Ні, хіба саму крапельку. Мій пра-прадід привіз дружину зі степів, але навіть мій дід нічого від неї вже не успадкував, крім довгого життя і міцних зубів. А я взагалі практично чистокровна людина.
І посміхнулася, продемонструвавши практично людські ікла.
— Ваш предок був дуже сміливим, — пригнічено пробурмотів ельф, переймаючись повагою до незнайомого предка дівчини.
— От і ти будь сміливим, — владно веліла діва. — А то блідий, ніби не одружуватись, а вмирати йдеш. Можна подумати, ти мені дуже потрібен. Ось вийду заміж, втру всім ніс, а потім, через рік, посваримося та йди собі назад у свої ліси. Бути заміжньою, без набридливого чоловіка під боком, дуже вигідно. Заведу собі коханця, народжу дітей і не дозволю йому втручатися у мої справи. Бо мужики нині не ті. Одним красунь подавай, інші гроші намагаються спустити, треті про гареми мріють і думають, що дружина повинна ці гареми утримувати. А ті, які розумні, то одружені, то старі, то мої родичі, а то й зовсім благородні, котрі на купчихах одружуються через гроші, а потім соромляться цього. Ось що за невезіння?
— Коханця? — щиро здивувався ельф.
— Ну, не від тебе ж дітей народжувати. Вони ж довговухі вийдуть і в ліси втечуть. На кого я діло залишу? На далеких родичів? — обурено спитала дівчина.
— А ти гадаєш, ельфи в купецьких справах не розуміються? — незрозуміло чому обурився Лялянівель, замість погодитися з планом дівчини, а потім, дочекавшись її смерті, спокійно одружитися з ельфійкою.
Якщо картинка пропаде, шукайте її тут фейсбук
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗацікавила книжка, взяла в бібліотеку. Ельф на картинці - саме те! Красунчик.
З приміссю крові - з домішком, якщо дозволите.
Єва Ромік, дякую))
Замечательная книга )) читала, ждала каждую проду, как шоколадку в детстве)) и визуально эльф похожий на эльфа, а не на мажора)) только первая обложка с эльфом мне больше нравится. Он, вроде бы старше и не такой "сладкий "
Тетяна Гуркало, В точку)))
Вау, мені історія подобається! Додам в бібліотеку. Одне маленьке але, слова "сугроб" в українській мові немає є "кучугура", "замет", "перемет".
NaT VaS, в тексті в мене кучугури, дякую))
Бідолашний вухастик))
Наталка Черешня, ну, в кінці його все буде влаштовувати))
А ельфів в снігу немає , мабуть, на думку ШІ вони в снігах замерзають.
Аня Осадчук, як ті квіточки))
Дуже схожий на мої уявлення про зовнішній вид Лялянівеля.
Аня Осадчук, да, в моїм уявленні він такий же))
А, все знайшла.
Тетяна Гуркало, Агась) знайшла)
У Вас стільки книг. А до якої цей уривок належить?
Воу. Сподобалось. Піду поповню бібліотеку Вашою книгою
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати