Вітаю, любі читачі і читачки!

Добігає кінця мій роман “Шлюб на трьох”, але останні глави нам ще підкинуть емоційні гойдалки. І доки ми за цим спостерігаємо, запрошую вас до новинки — роману “Пограйся і відпусти”! 

З одного боку, це дещо проста історія з невигадливою зав'язкою, а з іншого нас чекають дорослі, реалістичні і щирі стосунки, важливі теми і емоційні повороти. Запрошую!

Анотація:

Той, хто мав бути жорстоким поневолювачем, став охоронцем.

Та, хто мала бути лялечкою в його руках, змусила подивитися на світ по-іншому.

Почуття, яке захопить їх двох, виявиться сильнішим за просту жагу чи закоханість. Спільні рани зроблять їх близькими. Але чи допоможе це, якщо хтось з двох зрадить довіру іншого?

Уривок з однієї з майбутніх глав:

— Переодягаймося, — каже повільно, ще дивлячись в бік дверей.

— Тут трохи незручно, — я ще раз роздивляюся навколо. — Нема кабінки.

Він повертає до мене голову, іронічно перекошує губи.

— Соромишся? Я от з задоволенням подивлюся на тебе оголену.

— А мені нецікаво дивитися на голого тебе. Сумніваюсь, що побачу щось феноменальне.

От краще б мовчала. Мої слова прозвучали не як спроба вразити його чоловіче самолюбство, а як жалюгідний дзявкіт дрібної собачки, що не вкусить, то хоч погавкає. Принаймні віг реагує саме так, як зреагував би на незлу собачку, — на обличчі вираз нудьги з легким нальотом іронічної поблажливості. Мовчки він ставить на тумбочку подарунковий пакет, виймає зі шкіряного портфеля, який постійно висів на його плечі, плавки. І так само спокійнісінько починає роздягатися.

Я відвертаюсь. Доведеться переодягатися при ньому. Трохи незручно, але не критично. Мені не звикати. Скільки разів на показах мод у поспіху доводилося переодягатися на очах у купи чужих людей, і нічого. Мене могли побачити голою стилісти, візажисти, модельєри, інші моделі і всі, хто вештався за лаштунками. Тож зараз ситуація — дурничка, ми тут удвох принаймні.

— Червоний… Спокусливо, — сухо коментує з-за моєї спини він, коли надягаю бюстгальтер.

Доводиться помудрувати, щоб показати якомога менше оголеного тіла. Тому трусики надягаю, повернувшись у профіль. Не дивлюся на нього, але відчуваю на собі пильний погляд.

Лише поспіхом впорядкувавши знятий одяг, повертаю голову. А він ще в сорочці і штанах! Стоїть і витріщається на мене замість того, щоб переодягтися!

— Це захисні труси від посягань? — киває на мою білизну з високою талією і підходить ближче.

Я не відступаю, хоча хочеться сховатися, коли між нами залишаються лічені сантиметри.

Він підносить руку до мого плеча, зачіпає шлейку від купальника — тільки тепер помічаю, що вона перекрутилася, — і поправляє її. А тоді його рука опускається, пальці зачіпають резинку трусиків і тягнуть донизу, оголюючи мій живіт до тієї межі, яку не хотіла б йому показувати.

Додавайте новинку в бібліотеку, не оминіть сердечком і приєднуйтесь до читання! 

Нагадую, що більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.