Всім привіт! Так як в моєму новому романі Дожени або зникни головна героїня веде свій щоденник, мені столо цікаво, чи є серед нас ті, що також записують свої думки на папері? Або ж веде свій особистий блог?
Ось декілька цікавих фактів, які мені вдалось знайти на цю тему.
Марк Твен: У своєму щоденнику він зафіксував безліч думок, включаючи пристрасть до паління сигар і свої враження від подорожей.
Сильвія Плат: Вона вела вражаючий щоденник, який відображав її боротьбу з депресією та творчий процес. Її щоденник був виданий.
А це вже більш особисте. Моя подруга Стася (до речі, вона дала згоду на використання своєї історії) зі школи писала свій щоденник. І не один, за багацько років їх назбиралося близько десяти! І, звісно, вона писала там про все! Адже була впевнена, що крім неї записи ніхто не побачить. Десь в класі десятому її "писання" з тріском закінчилося. Справа в тому, що щоденник знайшла її мама і, як то кажуть, прочитала все від "А" до "Я". З боку мами все це закінчилось величезним скандалом. Моїй же подрузі ця ситуація відбила все бажання ще щось писати, та навіть перечитувати написане вона вже не могла, бо відразу уявляла як це все читає матуся.
P.S:Друзі, поки ви роздумуєте на тему щоденника, на вас вже зачекалась новенька прода. Чекаю в гості!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу дуже не мудра мама у вашої подруги.
Я вела щоденник років до двадцяти, описувала переважно свої подорожі, я була запеклою туристкою )) Він і досі стоїть у мене на полиці, ніколи в нього не заглядаю. Гадаю, щоденник - це чудовий спосіб навчитися викладти власні думки, що може стати в нагоді кожному письменнику.
Єва Ромік, Не дивно, що у моєїй подруги, м'яко кажучи, натягнуті відносини з мамою.
Описувати свої подорожі класно. Навіть уявила, як ви берете з полиці щоденник і перечитуєте власні записи, занурюючись в спогади. До речі, це непоганий сюжет для книги)
Привіт! Вела щоденник в окремі періоди свого життя, починаючи з п'ятого класу. У мене з ними своя історія - кожен свій щоденник я згодом знищувала, окрім того, що був написаний у Маріуполі весною 22го. Зараз трохи шкодую про це, але у той момент не могла інакше. А тепер... це мій маленький секрет, який вже розпирає... я пишу в ньому думки і ідеї щодо свого власного роману, першого в житті) без нього навіть не хочеться з дому виходити, бо він став як частинка душі) дякую за цікаву тему для обговорення, іноді приємно ось так висловитись) сподіваюся, щоденник допоможе Вашій героїні вивозити печальну і жахливу ситуацію, в якій вона опинилася. А можливо... допоможе і головному герою... Дякую за щоденні оновлення, захоплююча історія)
Алла Віницька, Дякую, як будуть новини про збірку я повідомлю. Якщо бажаєте, можна підписатися на мій інстаграм
https://booknet.ua/out?url=https://www.instagram.com/saksaganska_?igsh=MWlpejZyam50Y2R5eQ%3D%3D&utm_source=qr
Найкращий щоденник, це книга) Принаймні для мене. Вести щоденники було нудно, а поміщати пережите в життя героїв значно цікавіше. І є можливість щось змінити... Хай навіть лише в тому світі, але коли важко, то це дуже допомагає.
Анні Ксандр, Згодна))
Дякую)
Тетяна Маркова, Завжди рада!
Я не вела і не веду щоденник, але подібний роман в мене буде. А от моя старша донька вела. В неї їх декілька. Ніколи не намагалася знайти і прочитати. Це особисте.
Валентина Бродська, Так, щоденник - це щось особисте. Тим паче, якщо це записи своєї дитини, то краще туди не пхати носа взагалі. Бо так і руйнується довіра.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати