#37 Мавка і Біс

Продовжую ділитися візуалізаціями пана Бундзяка, щодо героїв Січової Академії.

Наразі, мені дуже заподобався мультяшний стиль цих героїв описаних в 2 розділі Куреня Інженерів.

Для прикладу надаю оригінальний текст:

 

Той хлопець, закотивши очі, встав, підійшов до лавки Сашка та вмостився поряд із Оленою. Згодом шумно плюхнулася обіч дітлахів і мініатюрна дівчинка з яскраво-зеленим волоссям. Щойно прибулі також протягнули Сашкові свої руки в рукавицях без пальців. 

Кирило був нижчим за Сашка, із чорнявим кучерявим волоссям і маленькими чорними очима. Він мав дуже кумедний прикус — передні зуби трохи виступали наперед, що уподібнювало хлопця до якогось гризуна. Його синій комбез був йому завеликим, тож одна з лямок постійно спадала з плеча, і він час від часу поправляв її. 

Олена мала русяве коротке волосся, гарний контур обличчя й очі кольору горіхової шкаралупи. На відміну від Лесі, вона більше походила на хлопця, що підкреслювалося картатою сорочкою і зручними штанями. Зеленоволоса ж, на противагу, була вбрана в світло-рожеву сукню і манірно поправляла довгі пасма свого кольорового волосся. 

Раптом Сашко помітив, що вона перехопила його погляд, і зніяковів — він так відкрито розглядає нових попутників!
 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крапка
29.02.2024, 15:21:46

Щодо опису вони надто гарні й надто милі

Показати 4 відповіді
Крапка
29.02.2024, 16:57:34

Ярко, Хммм, мабуть

avatar
Ханна Трунова
29.02.2024, 15:22:02

А, які милі!!! Золоті руки у пана Бундзяка)))

Показати 2 відповіді
Василь Бундзяк
29.02.2024, 16:04:47

Hanna Trunova, *тихенько зашарівся у кутку*

Інші блоги
Пастися В Раю
Ти мені показав де яблуня, а де змій, і пустив пастися — бездумно і мовчазно... "Не чиняй галасу, не псуй раю..." — сказав ти. А що таке той рай, я не знаю. У твоєму саду було яблуко і змій. Такий собі вибір,
Запах дому.
Сьогодні хотіла відпочити. Нічого не писати. Бо думок надто багато. Вчора перечитувала написане, робила собі нотатки: що скоротити, що розкрити більше. Деякі спогади знову довели до сліз. Тож вирішила перепочити. Випила
"Танго з мажором", "Дика фурія..." — оновлено!
Всім привіт! Запрошую до оновлен двох книг. ✨✨✨ — Я беру паузу, — упівтону відповідаю. — Міє, ти не можеш... Це просто неприпустимо, — гримає юнак, а тоді, нахилившись ближче до мене, тихіше кидає: — Ти
❤️тамін та Валерія. Палке протистояння ❤️
Дорогі мої читачі та колеги-автори! ❤️ Я неймовірно, безмежно вдячна кожному з вас за ваші гарячі лайки, зірочки, рекомендації під книгою і, звісно ж, за ваші неймовірно теплі коментарі! Кожен ваш відгук — це моє натхнення,
Скло спогадів – серія оповідань (анонс)✨
✨ Вирішила, як фокусник з капелюха, ✨ дістати зі свого творчого багажу оповідання. Я написала їх давно, а тепер хочу поділитися. Це чотири історії про молодих дівчат з Києва, які дивилися на світ занадто наївно. Тут
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше