Вітаю, любі читачі і читачки!

Сьогодні діє єдина знижка у передплаті на роман “Шлюб на трьох”! Історія прямує до свого фіналу, який буде опублікований 5 березня.

Крім того, нас ще чекає епілог на замовлення! Тому сьогодні — найкраща нагода купити, щоб зі всіма наздогнати читання і взяти участь у створенні епілогу! Тим паче, що орієнтовно за два тижні книга буде повністю завершена і подорожчає.

Уривок з книги:

— Ти обирала пісню? — шепнув Ярема здивовано.

— Так. Моя улюблена, люблю її грати на скрипці… Це оригінальний текст. Не подобається?

— Та ні, гарно.

Він притягнув її трішки тісніше до себе, щоб впевненіше тримати і, вдихнувши, наважився:

— Спробуємо трохи вальсом? Здається, зі шкільного випускного пам’ятаю кілька кроків.

— А кажеш, як ведмідь.

Косолапим ведмедем він не був аж ніяк. Знайома мелодія додавала впевненості, і підлаштувавшись, Ярема зміг у вальсовому темпі провести свою дружину по колу й при цьому ні разу не заплутався в її сукні.

Музики заспівали:

— Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею стелиться полем туман… — і підлогу зали заповнили хвилі штучного білого диму.

Пара випливла на середину зали і трохи стишила темп. Ярема подався назад, щоб зазирнути у вічі Меланії й переконатися: все гаразд, вона не сильно засмучена, що танцює з ним.

— Небо незміряне всипано зорями — що то за Божа краса!

Світло притлумилося, і стелю всіяли десятки дрібних зірочок з прожектора, якого наречені навіть не помітили в залі. Меланія підняла голову, щоб подивитися на штучні маленькі світила над головою, всміхнулася:

— Гарно як!

— Гарно… — а він дивився на неї і погляду відвести не міг.

Мелодія лилася, пливла. Їй в такт похитувалися гості, серця яких теж рвалися до танцю. Існують пісні, які сколихують душу, хочеш того чи ні. І Ярема списав усе на пісню. В його душі оце раптове нуртування, хвилі, ураган — все від пісні. Млосне стискання серця теж він пісні. Усе вона винна, вона, пісня, а не дівчина навпроти.

— Я тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках однесу, — заспівав соліст гурту.

— Не лякайся, зараз зімпровізуємо, — шепнув Ярема.

Він наче опритомнів від слів і згадав, що має гарно грати свою роль. Нахилився і підхопив Меланку на руки, закружлявши з нею під музику.

Вона оповила його шию руками, трималася міцно і дивилася великими-великими здивованими очима. З розтулених вологих вуст так і не зірвався зойк, лише серце загуркотіло гучніше.

— Я пригорну тебе до свого серденька…

Покваптеся скористатися вигідною пропозицією, купуйте роман зі знижкою тут!

Нагадую:

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці