Останнє пророцтво Дорофія: апокаліпсис завтра?

 Вітаю! Чи хвилює нас майбутнє континентів, країн, народів, якщо припинення власного головного болю для нас набагато важливіше, ніж наслідки землетрусу в Китаї чи пожеж на Гаваях? Продовжую окремо публікувати пророцтва з книги "Знак Ареса", щоб вам, мої любі читачі, було зручно над ними розмірковувати.

Отже, останнє пророцтво Дорофія:

 Яскравою вогняною стрілою, що пронизала небо,

 Гуркотом як від тисячі бойових колісниць,

 Буде розбуджений червоний Габбарун,

 Що заснув на дні строкатого озера.

 Народи, що населяли Землю в той час,

 Перековували вже свої мечі в плуги і сохи,

 Коли і меч Габбаруна на його поясі

 Перебував у рівновазі.

 Якщо ж меч вийде з рівноваги - здригнуться шальки терезів.

 І горе настане для всіх, хто живе в місці їх основи.

 Вогонь з неба принесуть перські хижі птахи, стольний град опиниться в облозі.

 До того пройдуть звірі різні, число їх - тридцять, наступним з'явиться сніговий барс.

 Коли меч буде переміщений в основу терезів, полчища відступлять від стольного граду.

 Однак сарацини не захочуть залишати кінські води і камені Шу,

 І ще довго метатимуть стріли у Велике місто. Коли закінчаться стародавні змагання,

 Меч буде переміщений на одну з чаш терезів, де воскрешено вівтар Баала.

 Початком кінця стане туманний день, у який буде випущено

 Тринадцять стріл, що несуть вогонь на поле Кахіра,

 З місця, де поблизу колись стояла мідна жінка,

 Яку намагався продати француз, звідки підноситься кам'яний лебідь.

 Через що вогнем буде охоплений новий храм Нергала,

 Що викличе страшний гнів Гаруду,

 Що ревниво спостерігає за  мечем в оточенні чотирьох свідків

 І пильно стежить за ним з висоти.

 Коли це станеться, з вогнем і гуркотом Гаруду

 Спрямує з небес до Землі, ведена ниткою перлів,

 Вона немов яструб встромиться в тіло гордовитої змії,

 Що безрозсудно перекрила собою течію багатьох вод.

 Це виглядатиме так, наче

 Зірка з неба впала на Велике місто,

 Змія ж в одну мить загине, випустивши у води,

 З яких п'ють люди, залишок смертоносної отрути.

 І здійметься сильний вітер, густий дим заслонить Сонце,

 Високі хвилі обрушаться на все, що створила людина.

 Брудні хвилі й вітер із тих місць ще довго нестимуть

 Смерть, хвороби та руйнування...

 Нехай же ніколи не збудуться слова цього пророцтва

 І не підніме брат Меча на брата,

 Бо великим може бути лихо для багатьох

 Від марнославства й безглуздості тих,

хто уявив себе вершителями доль.