Зміна обкладинки

Півтора року я виношувала цю історію в серці. Два місяці щоденної, палкої й часом дуже важкої праці на межі емоцій — і ось остання крапка поставлена. Епілог написаний. Герої пройшли свій шлях, а я нарешті можу видихнути. «Перелюбниця»

(загадково посміхається, потім кидає погляд на пательню за межами поля зору, там щось тихо шкварчить. Його посмішка ширшає, нарешті він знову дивиться на вас) Ну, невже ви думали, що я пройду повз цього хайптрейну? Давайте

Я ще в голові прокручував цю інформацію. Але серце вже відпустила гірка, густа провина, що його розривала безжально. Я не винний в гибелі своїх! Це все та клята стерва! І ще як вигадливо! Спихнула свій гріх на мене, щоб я сам

Завжди мріяла писати, але все відкладала на потім. Зараз захопилася своїм новим романом і відчуваю, як мене затягує, занурює в стосунки моїх героїв. Сюжет був продуманий завчасно, але він як жива істота: змінюється, рухається,

Сміливість починається там, де закінчується — що скажуть люди…