Уривок з книги \ Бунтарка

           Уривок до 36 розділу книги "Бунтарка, або Таймер сновидінь"

"— І де твій Маркус? — він наблизився до мого вуха, і я відчула холодний доторк до талії. Я відстебнула ремінь безпеки, якомога тихше втягнувши повітря. 
— Має бути, — прошепотів Томас, шукаючи поглядом хоча б один силует посеред ржавих труб, залізних уламків та іншого сміття. Він вимкнув фари й темрява одразу охопила простір. — Ми маємо вийти вдвох, Маркус не знає про тебе.
— Хочете мене підставити, авжеж? — чоловік сильніше притиснув зброю, від чого я засичала. Хоч він і сидів на задньому сидінні, але міг залишити нас без життя всього в один постріл. Томасу довелось віддати свою зброю чоловікові, бо той вже не довіряв. Мабуть, як і ми йому.
Я спіймала на собі рішучі очі хлопця та непомітно для Джеймса хитнула головою, прошепотівши:
— Ми візьмемо документи, відведемо уважність Маркуса і ти вистрелиш в нього. 
— Але з ним має бути і «Альянс».
— То ж я вас просто залишу й поїду геть, забравши документи. Відтепер це наш новий план.
Я глузливо гмикнула, не ворухнувшись.
— А як же наша домовленість? 
— Ти ще не зрозуміла, Берінгтон? — весело прошепотів він, від чого по тілу розбіглись до біса неприємні мурахи. — Нікому в цьому житті не можна вірити.
— Особливо тобі, Джеймс Купер? 
— Особливо мені."

Книга завершена, тож можете почати читати знаючи, що точно дістанетесь кінця))