Я озирнулася та зіткнулася з темрявою очей мого переслідувача. Він змінився за минулі місяці: під очима різко позначилися темно-фіолетові кола, Чорний схуд і змарнів, але я ні на мить не спокушалася, що він став слабшим. Ні, від нього виходила та ж страшна енергія, під недбало розстібнутою кожанкою жив колишній хижак. Я гостро відчувала його, як спіймане в капкан звірятко. Без поспіху наближаючись, Чорний не кліпаючи дивився на мене, а я, бажаючи відтягнути неминуче, також повільно відходила назад. Зовсім недоречно згадалися фільми жахів про вампірів, ті так само ненаситно витріщалися на своїх жертв. Чорний не дивився, ні. Просто зжирав мене очима, жадібно й зголодніло.

Завтра наступна прода орієнтовно о 20 вечора

https://booknet.ua/book/za-zhagoyu-kohannya-kniga-2-b419231