Кенотаф.

ФАКТАЖ

Кенотаф це в перекладі з грецької порожня гробниця, в якій немає небіжчика.

Скіфи вірили, що смерть це лиш перехід від одного життя в інше. Як ти жив на цьому світі, таке життя тебе чекає й на тому. Тож помирали спокійно, не хвилюючись за своє "майбутнє".

Хоча, ні. Все таки хвилювались. Бо брали з собою, на той світ, все що мали на цьому. Посуд, рабів, конюхів, коней, зброю та навіть дружин. Хто зна, як воно там, в невідомості, а так ти з усім своїм, отже питань нема - з мечем та луком - воїн. З царським учтом - цар. Сам один - ну прихопи з собою хоч чашку, та якийсь коржик.

Але не завжди випадало бути похованим в рідній землі, де соплемінники й по степу забальзамоване тіло сорок днів повозять, й у могилу поруч покладуть весь скарб. Інколи гинули войовничі лучники в чужих землях, а побратими не завжди могли доставини тіло на батьківщину. 

Й що тоді, йшов скіф в інше життя голий та босий? Ні! 

Його рідні в такому випадку будували кенотафи, тобто  могиу в якій ховали все що ховають порядні скіфи, аби померлому на тому світі було чим боронитись від ворогів та куди влити запашного кумису.

Як саме ці речі за сотні й тисячі кілометрів потрапляли до загиблого, то вже зовсім інша історія.

СЮЖЕТ

–        І що – не поспішаючи зістрибувати з коня запитав Артабаз – там всередині сакський цар, з рабами і жоною зариті?

Тимофій, що розпочав підйом обернувся і побачив, що всі троє навіть не спішились.

–        Тут не має людських тіл, це кенотаф – сміючись відповів він – ходімо поки сонце світить в спину.

Кенотаф, пояснив Тимофій, поки вся четвірка збиралась на гору, це курган в якому немає тіла. Загинув, скажімо сколот десь на чужині, і не зуміли його тіло привезти на батьківщину. Тоді зводять курган над могилою, кладуть все що знадобиться покійнику, таким чином передаючи йому заочно все, що треба.

 

Діти Степу. Розділ ХVI (ч.2)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Ромік
19.02.2024, 17:47:49

Як завжди, дуже цікаво. Дякую.

avatar
Наталка Черешня
19.02.2024, 12:27:09

Цікава інформація, не знала, що кенотафи були у скіфів

Інші блоги
Блог в підтримку читачів ✨️
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Ви все вірно прочитали. Тут буду Я підтримувати ВАС, мої любі читачі ❤️ Сьогодні вийшов дуже тривожний розділ у книзі «Деклінс 2: Серце чаклуна». І наступні
Цей вечір нікого не залишить байдужим!
Ден усміхнувся й хотів щось відповісти, але раптом його погляд ковзнув кудись за моє плече. Я помітила, як стискається щелепа Дена, і обережно простежила за тим, куди він дивиться. Спочатку побачила високого чоловіка похилого
Сподіваюся, ви не боїтеся мерців
Елларіель зі Зв'язаних вже добряче набридли вибрики свекрухи та її марні потуги перехопити владу. Словом, самі напросилися. Не варто злити некромантку. Важкі кам'яні плити зрушувалися з місць. Скрипіли старі дверцята
Як гадаєте, що у скриньці?
А минуле матері вперто нагадує про себе. Кіра знайшла ще дещо, що може змінити хід подій. Як гадаєте, що у скриньці? (Щойно відчула себе ведучою шоу "Що? Де? Коли?", ахахах) PS. Не хочу забігати наперед, але насправді
Три підказки, які Соня вже лишила татові
Вечір у бюро на Костянтинівській. Таким я бачу його, коли пишу. Марко Левчук проєктує школу, де посеред класу стоятиме справжня піч, і кожну ялинку на макеті ставить по пів години. Він бачить, де в кресленні зайвий міліметр.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше