Пасажири долі

Вітаю! Сьогодні завершив публікувати пригодницько-романтичну повість Пасажири долі про подорож випускника школи, якого батьки відправили до дядька у Владивосток. Дорогою хлопець не лише зустрічає своє кохання, а й потрапляє у різні ситуації, які змушують його діяти рішуче, розсудливо та іноді навіть безстрашно. 

Запрошую на декілька годин перенестися в атмосферу купе потяга, колись найдовшого в світі маршруту.

Не забудьде улюлені напої та смаколики ;)

Також буду радий гостям в Instagram :)))

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Еліза Донцова
19.02.2024, 08:44:24

Виглядає цікаво! Додам у список для найближчого прочитання!))

Показати 2 відповіді
Еліза Донцова
19.02.2024, 17:30:38

Юлій Череп, Дякую!)))

avatar
Олеся Мрійниця
18.02.2024, 23:14:04

Книга дуже цікава. Прочитала на одному диханні. У цієї історії є душа. Дякую, Авторе))

Юлій Череп
19.02.2024, 02:39:52

Олеся Мрійниця, Дякую вам за підтримку! :)))

Інші блоги
Авторка яка закінчила першу книгу!
Так, це я)) Радію як дитина! Для мене це досі щось нове і мені не віриться як швидко промайнув час з дня старту ❤️ Книга Вже хоче бути прочитана вами! Я читаю усі коментарі та дякую кожному хто підтримав мене! Також,
Маленька перемога вже близько: підтримаємо Леді Ре
https://booknet.ua/book/za-stnoyu-temryavi-b452821 Знаєте, легко бути критиком, коли сидиш по той бік екрана. Але спробуйте самі взяти чистий аркуш і викласти на нього цілу історію, від якої стискається серце. Саме це зробила Леді Рей. Вона написала
✤ Хто зараз починає гризтися як кіт з собакою?✤
Правильно: Кіт і Собака! (хто де, вирішуйте самі) Привіт всім! Сьогодні позапланово - вже зранку, а не о 14:00 - вийшла 3 глава мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Арт ви вже побачили (він клікабельний, до речі),
Іноді руки опускаються... Як повірити у свої сили?
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути. А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги,
4 дні до кінця публікації
«...Дійшовши до масивного столу, він не зупинився, щоб звільнити місце. Одним широким, нищівним рухом руки він змів на підлогу все: важкі термінали, папки з досьє, крихкий пластик накопичувачів. Звук їхнього падіння та
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше