Для кого ви пишете?

Інколи, мені здається, що після початку повномасштабної війни, мені довелось починати все наново. Багато хто зі мною погодиться, що до всього, в нас були одні плани, але от ніхто й не думав, що потрібно буде їх міняти на 180 градусів. В мене було так само. Я вже розпланувала, що і як робити з книгами та куди податися. Намагалась знайти роботу, хотіла вести ютуб-канал для письменників. Але раптом все змінилось. 

І ось, два роки потому, коли весь цей час я писала в стіл і тільки інколи викладала переклад своєї книги, я все ще намагалась мріяти про те, щоб писати для когось та вести свій блог. Але якось авторів стало багато, а каналів про книги — ще більше. Мені стало якось соромно публікувати те, що думаю. Ті думки та поради, які крутились в голові, здавалось, не мало сенсу. Читачі пішли. Знову треба шукати нових, а сил не має. І от, два роки, можна сказати, я просто плювала в стелю і думала, як зібрати себе до купки. 

Мене й досі турбує думка, а для кого я пишу. Але, як і раніше, так сьогодні, відповідь одна — я пишу для себе. Це єдина статична думка в голові. Так, звісно, я хочу мати гарних читачів та підтримку від знайомих. Але часто буває так, що такі люди лише на деякий період і підуть жити своє життя далі. Але колись твої думки комусь допоможуть. А комусь сподобаються твоя одна книга і буде жити в тій людині. Я так часто жила минулим, що ніколи не помічала скільки всього зробила. Скільки людей насправді залишали коментарі, зберігали книгу, намагались допомогти.

Я жила за принципом: "Дають, будь вдячна. Якщо ні, йди далі". 

І ось тепер, два роки після того, як моє життя дуже змінилось, як і у всіх українців, здається, я знайшла сили йти далі. І в цьому мені дуже допомогли. Тому, якщо вас щось турбує, буду рада послухати та підтримати вас. Також, я думаю інколи писати блоги про психологічні відкриття (які раніше не знала), а також про те, що мені допомагає справлятися. Знаю, що тут в більшості про книги пишуть. Але моя творчість завжди була пов'язана з психологією, тому ця тема підіймається дуже сильно в усіх моїх творах. І так, книга яку я пишу (не так, що зараз у профілі), пов'язана з багатьма проблемами психічних розладів. Раніше, я завжди писала те, що мене турбує. Тому, сподіваюсь, що комусь це також допоможе бути трохи відкритіше та справлятися з цим дурним життям.

Бажаю вам тихого вечора та спокійного сну!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Богута
18.02.2024, 23:03:23

Теплої ночі.
Ти пишеш в першу чергу для себе. Так і роби. А люди, яким це стан в нагоді завжди знайдуться. Рада тебе бачити)

Берніс Кірк
19.02.2024, 19:01:48

Юлія Богута, Дякую, буду намагатися поновлювати все, що було втрачено. Я теж рада тебе бачити в моїх коментарях) ❤️

avatar
Василь Бундзяк
18.02.2024, 23:15:26

Завжди пишіть для себе. Головне у авторстві - отримати моральне і естетичне задоволення від своєї роботи і жанр тут зовсім не грає ролі. Що ж до читачів, то вони обов'язково знайдуться. Так, зараз дещо складніше, і тому що війна і тому що зараз люди не дуже люблять читати (сувора правда з якою треба миритися), але обов'язково знайдуться і ті, хто зможе прийняти вашу творчість і просякнутись думками, що несуть у собі ваші книжки. Тож менше переймайтесь і творіть)

Берніс Кірк
19.02.2024, 19:00:11

Василь Бундзяк, Дуже дякую за ваш коментар. Так, дійсно треба писати для себе в першу чергу. Теж сподіваюсь, що знайдуться, дуже б хотілось. Вам теж бажаю знайти своїх і багато успіхів у творчості!

Інші блоги
Таємниці темної сторони
Опублікував декілька оповідань зі збірки "Таємниці темнох сторони". Не знаю, я поки чомусь не готовий викладати усе. Подивимось далі, як піде. Ця збірка не звичайна, бо складається із доволі реальних випадків, які,
1 рік на Букнеті!
Сьогодні рівно рік, як я натиснула кнопку "Стати автором" на Букнет. То зараз самий час подивитися на цей шлях і побачити, що трапилося. І я в шоці, бо за цей рік вдалося більше, ніж я могла собі уявити: 670 читачів стали
Про яку з сестер пишемо наступну книгу?
Всім привіт, мої любі! ♥ У мене до вас є важливе запитання, особливо до тих, хто зараз разом зі мною проживає історію «Тонкий лід». Оскільки у нашої головної героїні Ніки є три сестри, я вирішила, що кожна з дівчат
❤️ 777 ❤️
Любі читачі, я дуже щаслива, що вас більшає! Це неймовірна кількість для мене! Дякую вам за те що читаєте і підписуєтесь! І хоч у мене шалено сьогодні болить голова, я щаслива. Дякую вам ❤️ ❤️ ❤️ З теплом
Питання на сто мільйонів
— Вікторіє? З тобою все в порядку? Кава збіжить… Григорій підходить зі спини, і його долоні — важкі, теплі й такі вже рідні, лягають мені на плечі. Він абсолютно спокійний. І саме це лякає найбільше. Григорій занадто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше