Для кого ви пишете?

Інколи, мені здається, що після початку повномасштабної війни, мені довелось починати все наново. Багато хто зі мною погодиться, що до всього, в нас були одні плани, але от ніхто й не думав, що потрібно буде їх міняти на 180 градусів. В мене було так само. Я вже розпланувала, що і як робити з книгами та куди податися. Намагалась знайти роботу, хотіла вести ютуб-канал для письменників. Але раптом все змінилось. 

І ось, два роки потому, коли весь цей час я писала в стіл і тільки інколи викладала переклад своєї книги, я все ще намагалась мріяти про те, щоб писати для когось та вести свій блог. Але якось авторів стало багато, а каналів про книги — ще більше. Мені стало якось соромно публікувати те, що думаю. Ті думки та поради, які крутились в голові, здавалось, не мало сенсу. Читачі пішли. Знову треба шукати нових, а сил не має. І от, два роки, можна сказати, я просто плювала в стелю і думала, як зібрати себе до купки. 

Мене й досі турбує думка, а для кого я пишу. Але, як і раніше, так сьогодні, відповідь одна — я пишу для себе. Це єдина статична думка в голові. Так, звісно, я хочу мати гарних читачів та підтримку від знайомих. Але часто буває так, що такі люди лише на деякий період і підуть жити своє життя далі. Але колись твої думки комусь допоможуть. А комусь сподобаються твоя одна книга і буде жити в тій людині. Я так часто жила минулим, що ніколи не помічала скільки всього зробила. Скільки людей насправді залишали коментарі, зберігали книгу, намагались допомогти.

Я жила за принципом: "Дають, будь вдячна. Якщо ні, йди далі". 

І ось тепер, два роки після того, як моє життя дуже змінилось, як і у всіх українців, здається, я знайшла сили йти далі. І в цьому мені дуже допомогли. Тому, якщо вас щось турбує, буду рада послухати та підтримати вас. Також, я думаю інколи писати блоги про психологічні відкриття (які раніше не знала), а також про те, що мені допомагає справлятися. Знаю, що тут в більшості про книги пишуть. Але моя творчість завжди була пов'язана з психологією, тому ця тема підіймається дуже сильно в усіх моїх творах. І так, книга яку я пишу (не так, що зараз у профілі), пов'язана з багатьма проблемами психічних розладів. Раніше, я завжди писала те, що мене турбує. Тому, сподіваюсь, що комусь це також допоможе бути трохи відкритіше та справлятися з цим дурним життям.

Бажаю вам тихого вечора та спокійного сну!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Богута
18.02.2024, 23:03:23

Теплої ночі.
Ти пишеш в першу чергу для себе. Так і роби. А люди, яким це стан в нагоді завжди знайдуться. Рада тебе бачити)

Берніс Кірк
19.02.2024, 19:01:48

Юлія Богута, Дякую, буду намагатися поновлювати все, що було втрачено. Я теж рада тебе бачити в моїх коментарях) ❤️

avatar
Василь Бундзяк
18.02.2024, 23:15:26

Завжди пишіть для себе. Головне у авторстві - отримати моральне і естетичне задоволення від своєї роботи і жанр тут зовсім не грає ролі. Що ж до читачів, то вони обов'язково знайдуться. Так, зараз дещо складніше, і тому що війна і тому що зараз люди не дуже люблять читати (сувора правда з якою треба миритися), але обов'язково знайдуться і ті, хто зможе прийняти вашу творчість і просякнутись думками, що несуть у собі ваші книжки. Тож менше переймайтесь і творіть)

Берніс Кірк
19.02.2024, 19:00:11

Василь Бундзяк, Дуже дякую за ваш коментар. Так, дійсно треба писати для себе в першу чергу. Теж сподіваюсь, що знайдуться, дуже б хотілось. Вам теж бажаю знайти своїх і багато успіхів у творчості!

Інші блоги
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Тиха хвилинка з персонажами
— Ти завжди так тихо ходиш? Амелія озирнулася на Емму. — Я ж привид. Мені дозволено. — Тоді чому ти грюкаєш дверима? Емма на секунду замислилася. — Бо я не ідеальний привид. — Це я вже зрозуміла. —
Флешмоб - осіння пристрасть.
Вітаю вас дорогі читачі, та вас автори!❤️ Осіннє сонце☀️ ще поки дарує нам своє тепло, і в таку теплу погоду хочеться взяти якусь хорошу книгу і прочитати за чашкою запашної кави☕ чи ароматного чаю. І саме такі книги створили
Оновлення + візуал ✨️❤️
✨️ ​Оновлення та візуал до книги "Небезпечна слабкість". ✨️ Уривок: — А я хочу, — раптом кажу я, навіть сам не очікуючи, що скажу це вголос. Вона повільно повертає голову до мене. — Що саме? — тихо
Фінал.
Ну от нарешті я завершив свою " Отруйну спокусу". Я писав її майже дев'ять місяців. І написати такий продуманий трилер ( я надіюся він продуманий). І чесно найважче було вигадати як Девіду дати в руки телефон. Боже з
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше