Новий розділ

ДОРОГІ ДРУЗІ. Сьогодні я опублікував нову частину своєні нової анонсованої вчора праці під назвою Ігри молоді, всіх запрошую читати цю працю.

Фрагмент для ознайомлення...

Таня і Наташа вийшли з гуртожитку, і були вражені чудовою погодою на вулиці, сонечко своїми промінчиками несамовито засліплювало все навкруги, пташиний спів припадав їм двом до душі і вони йдучи в унівєр насолоджувались ним...
- Вже 8.20 ми не встигнемо Тань, давай швидше, нам ще на 6 поверх пішки підніматись - намагалась прискорити Таню своїми словами Наташа
- Куди ти так летиш, встигнемо, я не хочу потім весь день спітнілою ходити, бо Наташа боїться на пару запізнитись. Хочеш хоч біжи туди, а я собі не поспішаючи пройдуся!! - промовила зверхньо Таня, реагуючи на слова Наташі
- Як хочеш, мені набридла твоя самовпевненість - неочікувано і різко відповіла Наташа до Тані
- Ух ти, як ми заговорили, сміливості бачу набралась, ботанка - відреагувала на ці слова Таня, здивована такою зухвалістю Наташі
- Да, набралась, хочеш мені ще щось сказати - Наташа була готова вести розмову до кінця
- Я тебе зрозуміла ботанка, давай йди на свої пари, мені вони до одного місця, і да розмова ще не закінчена - відповіла Наташі Таня намагаючись залишатись спокійною - я не хочу через якусь дурепу псувати собі настрій на весь день...
- Я тебе зрозуміла Тань, ми ще дорозмовляєм... - промовила Наташа, розвернулась і пішла в сторону одного з навчальних корпусів унівєра...

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Дозвіл на великі мрії
Ми звикли задовольнятися «малим», щоб не розчаровуватися або не лякати самих себе. Проте Всесвіт щедрий, і він завжди відгукується на той обсяг, який ми готові прийняти. Якщо ви зменшуєте свої бажання — ви зменшуєте
Вийшов новий розділ моєї сууууупер книжки!
Химерний невідомий корабель! Що ж там в середині?
Візуалізація "Рука, що гойдає колиску"
На площі, ясна річ, глядачів більшає. Девін з посіпакою, не гаючи часу, витягають мечі і довкола них утвоюється коло. Але я не маю часу дивитися. Мій лук, зрозуміло, в мене вдома, тож доведеться стріляти з чужого… Тому
«йой!» та карта Цитаделі
Вітаю вас, друзі! Письменника фентезі, який пише без карти свого світу, можна порівняти з Більбо Беггінсом, що вирушив у подорож з однією носовою хустинкою. Поринути з головою в світ фантазії та писати, покладаючись лише
Дякую, що ви зі мною ❤️
Сьогодні хочу поділитися двома маленькими радощами. ЙОГО ОБОВ'ЯЗОК уже має 10 тисяч переглядів, а до 300 підписників у моєму профілі залишилося троє читачів. Дякую кожному, хто читає, коментує та підтримує мої історії.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше