Доброго вечора!

В сьогоднішньому нічному оновленні нарешті прояснилася доля Сема. Чи вдалося Аврорі його забрати з астрального виміру — читайте в останньому розділі "Брама. Забуті життя".

Сем дивився на мою простягнуту долоню з невпевненістю, але зрештою взявся за неї і підвівся.
— Якщо я міцно триматиму тебе за руку, ти ж нікуди не дінешся? — Сем з надією зазирнув у мої очі. В них читався страх. Сем боявся втратити мене знову. Я ніжно усміхнулася йому і міцніше стиснула руку.
— Я нікуди не подінусь. Обіцяю. Навіть якщо ти перестанеш мене бачити чи відчувати мою руку, йди на мій голос. Я зватиму тебе. Ти зможеш.
Ми увійшли в прохолодну воду озера, міцно тримаючись за руки. Вода приємно освіжала шкіру, манила пізнати її глибини. Я знала: я дію правильно. Дійшовши до глибини, я повернулася до Сема і підбадьорливо усміхнулася.
— До зустрічі на Террі! — прошепотіла я і потягла Сема на дно.
Занурившись під воду, я прикликала до себе всю свою магію, я довірилася їй. Нас підхопило невідомою течією, швидкою, стрімкою, ніби не в озері ми знаходилися, а в гірській річці, і я відключилася.

Але це ще не кінець історії. За планом ще буде 7 повних розділів, але так як вони великі у мене і я зазвичай розбиваю їх на 4 частини в процесі написання, то це може затянутися аж на 28 оновлень. Але я хочу трошки більшими частинами оновлювати, якщо в мене вийде зараз більше писати. Хочеться швидше завершити цю історію, бо ще багато ідей та й продовження буду писати. Цикл "Брама" в мене з багатьох книг запланований. 

А ще в мене є телеграм-канал, де є більше ілюстрацій, ніж в книгах і блозі, а ще будуть всілякі цікавинки про моїх героїв і про книги. Заходьте!

Тихого вам вечору!