Хочу порекомендувати дуже цікаву книгу Влади Холод "Вільний шлюб"!

Тег "складні стосунки" чудово передає її зміст.

Бо читаючи цю історію про "любовний чотирикутник" я і злилася на героїв, і співчувала їм, і часом на очі наверталися сльози. Мабуть, кожен, хто переживав у своєму житті зраду коханої людини та несправедливість з боку того, кому ти найбільше довіряв, зрозуміє емоції головної героїні. 

Вона дізнається, що її чоловік хоче завести коханку. Вони прожили разом десять років, і здавалося, цей шлюб був ідеальним, але це тільки на перший погляд. Чим далі ми занурюємося в перипетії сюжету, тим більше неприємних таємниць перед нами постають. Не здивуюся, якщо на фінал авторка приготувала взагалі якийсь неймовірний сюрприз...

Втім, не буду довго вас інтригувати, краще запропоную прочитати уривок з цієї історії:

— Гей, ти взагалі дивишся на дорогу, чи як? — запитав він голосно, стукаючи при цьому в бокове скло біля мого місця. — Жива там? — він зазирнув у вікно і я побачила, що в нього були дуже темні карі очі.

 — Т-так, все добре, — в мене чомусь цокотіли зуби, ніби я замерзла, мабуть то був наслідок стресу. 

— Ти що, головою вдарилась? — він відчинив дверцята і подав мені руку. — Виходь, дай подивлюсь на тебе.

Я відстебнула пасок безпеки і вилізла з машини. Але мало не впала, в голові запаморочилось, і я сперлася на машину. Відчула, що до горла підсткупає нудота. Блін, він, мабуть, думає, що я п’яна, зараз викличе поліцію, і вони з’ясують, що я дійсно трохи випила… В мене заберуть права…

— Давайте домовимось без поліції, — швидко сказала я. — Я заплачу за ремонт вашої машини. 

— Та забий, у мене повне КАСКО, страхова все відшкодує, — він махнув рукою.  — Скажу, що не бачив, хто врізався,. Ти сама точно ціла? Виглядаєш блідою.

— Я трохи злякалася, але наче все нормально, — і справді, на свіжому повітрі мені стало краще. — Вибачте, в мене просто впав телефон і я нагнулася на автоматі, щоб його підняти…

— Якщо ти не впевнений водій, то краще з телефоном під час дороги не гратись, — він зітхнув. — Ладно цього разу, але наступного все може скінчитись не так позитивно.

Я відчула, що в мене знову сльози навертаються на очі.

— Просто я чекала смс від чоловіка, — призналася я. — А він написав, що не приїде додому ночувати…

— Що за придурок? — хмикнув він. — Ви прямо одружені? І він спить де хоче?

— Так, ми вже десять років одружені, — зітхнула я. — Але раніше все було нормально, це зараз він захотів, щоб у нас був вільний шлюб, він закрутив роман з якоюсь студенткою…

Не знала, навіщо я йому це розповідаю, можливо, просто сильно злякалася під час цього ДТП, а, може, я думала, що зараз ми роз’їдемося і я ніколи його більше не побачу, а коли виговорюсь перед кимось, мені стане легше…

— А чому ти просто не підеш від нього? — запитав мій новий знайомий. — Він тебе ні в грош не ставить. І взагалі, що ти йому відповіла? Чи не встигла?

 — Не встигла, — я відчинила дверцята, нахилилась і відшукала на килимку свій телефон. — Та й не знаю, що тут можна відповісти…

— Ану покажи вашу переписку, — він зазирнув до мого телефону. — Чи не хочеш?

 — Та будь ласка, — я простягнула телефон йому. У нас із Сашею і справді останнім часом були суто ділові листування: він або просив мене щось купити, або підготувати одяг, чи ще щось подібне. Тому я не соромилася, що чужа людина прочитає щось інтимне. У нас із чоловіком вже давно зникли з життя інтимні моменти, які залишились лише в моїх спогадах…

Мій новий знайомий якось аж надто довго читав наше листування, був таким зосередженим, я не очікувала подібного. Здається, він навіть злився, читаючи це все….

— Його треба провчити, — врешті-решт сказав він, хитро усміхаючись. — Хочеш, я зараз попереписуюсь з ним за тебе? Обіцяю, тобі сподобається його реакція.

Цікаво, чим все закінчиться? Переходьте до книги "Вільний шлюб" та читайте цю історію з самого початку!