Історія книги "Переплетені шляхи"

Хочу вам трішки розповісти про написання книги “Переплетені шляхи”. Десь, роки два тому, я почала писати книгу, але так вийшло, що я її не закінчила. Мені не подобалося, як я її написала, ідея здалась надто "заїздженою", і, звісно, я писала найогиднішою мовою світу. Після цього провалу я почала записувати ідеї для нової книги. Їх було дуже багато, але, знову ж таки, коли починала писати, все видаляла. Я трошки перфекціоніст, тому поки не доведу все до ідеалу, нічого не випущу.

Але ось приблизно місяці три тому, мені прийшла ідея цієї книги. Я почала записувати якісь діалоги, прописувати персонажів, дізнаватись все про гонки і тп. Головні герої з'явилися одразу. Але була проблема в тому, що я не знала, як переплести їх між собою. Я почала діставати всіх у своїй сім'ї, щоб вони дали мені ідеї. Спочатку звісно вони зовсім нічого не хотіли допомагати, але звісно вони здалися під моїми чарами і дали декілька цікавих ідей.

Зараз не буду розкривати деталі цієї історії. Притримаємо це на потім.

Ця історія, сповнена загадок та несподіваних поворотів, захопить вас з перших рядків. Сподіваюсь, ви з нетерпінням чекаєте продовження, адже багато цікавого ще попереду.

Дякую всім, хто читає цю історію ^_^

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лекса Т. Кюро
06.10.2024, 10:46:01

Ви молодець! Сил та натхнення Вам! ✨
Добре розумію Вас, бо сама десь такий же шлях пройшла, поки сформувала свій стиль написання.

Показати 3 відповіді
Лекса Т. Кюро
09.10.2024, 06:41:01

Кара Веллс, ♥️

avatar
Voron
06.10.2024, 08:42:23

Привіт, так дуже знайомо, теж пишу з самого малку, тобто зі шкільних років, дуже багато незавершених робіт, причини різні, то сюжет не подобається, то заходиш у глухий кут, то немає натхнення, життєві ситуації та безліч інших причин. Проте знаю одне, що якщо у людини є таке призначення та любов до письма, то вона буде продовжувати і повертатися до цього постійно не зважаючи ні на що. Чим більше дорослішаєш, тим краще виходить писати та тяга стає сильнішою. Вірю, що і у вас вийде довести цю книгу до кінця та чекаю новинок)

Кара Веллс
08.10.2024, 22:19:25

Voron, дуууууже дякую, мені так приємно❤
Від Вас чекаю теж новинок)

Інші блоги
Візуал до 16 глави "Метелики в раю"
Воно! — раптом верескнула Діана, виринаючи з ряду вішалок із дизайнерським одягом. — Сніжано, дивись сюди! Вона затягла мене в примірочну і втиснула в руки розкішне плаття з глибоким V-подібним вирізом насиченого
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Ділимося улюбленими історіями!
Привіт, неймовірна спільното Букнету! ? Я обожнюю історії, де емоції на межі, а пристрасть і злість переплітаються так сильно, що героям іноді стає важко дихати. Хто вже знайомий із моїми Діном Кроуфордом та Елізабет Маллоу,
СитуацІя Sos
Чи траплялося вам читати книгу й відчувати, ніби автор написав її саме про вас? Мені здається, такі книги знаходять нас не випадково. Ми відкриваємо їх у потрібний момент і раптом зустрічаємо між сторінками себе - свої
Візуал до Глави 4 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Я обернувся й оглянув залу. Атмосфера змінилася. Тепер це було не «товариство в шале», а група тих, хто виживає. Вони трималися ближче до стін, інстинктивно захищаючи спини. • Маркус стискав порцелянову
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше