Відгук на книгу "Голе щастя" Dana N
Отже, повернулася я на марафон Тетяни Гищак.
Ділюся з вами відгуком на книжку "Голе щастя" від авторки Dana N
Я давно не читала щось романтичне та легке до сприйняття) Хочу пожартувати: я до кінця чекала якесь скло :D Та це не той жанр, аби головна героїня страждала)
Взагалі з першої частини автор нас занурює у цікавий інцидент. Наче у дівчини складається не найкращим чином, адже вона бачить зраду на власні очі. Ще й гаряченький сюрприз для покидька готувала! А тут на тобі! Але ось тут ми бачимо деяке кліше: з'являється багатенький красень на авто, наче сама доля не в змозі покинути цю дівчину тонути у сльозах) Ця ідея не нова, проте, як на мене, цікава. Бо саме в цьому інциденті я як читачка бачу відображення назви книги: "Голе щастя" :)
Ну, що? Цікаво що там за інцидент такий?) Нащо я буду спойлерити? Ви можете й самі дізнатися: посилання) Лише скажу, що гаряченький :) Бо хлопець, на ім'я Торн аж дізнається де дівчина працює і замовляє у неї (саме у неї) проєкт. Випадкова доля? Ні, хлопцю вона запала у душу міцно, як ми можемо бачити далі у тексті. :)
Мене здивувало, що наша головна героїня Хейлі не відразу відмовилася від свого зрадника, а ще й намагалася вибачити :( Біда, бо я за самоповагу та любов за себе, а такі чоловіки мають йти пішки у пекло) Я б зрозуміла, якби його прив'язали силою та змусили стійко терпіти з огидою всі поцілунки секретарки :) Та такого не було ж, звісно :)
Загалом сюжет трохи остудив мене, нагадавши, що існують історії без драми :D Просто відпочити, інколи посміятися, згадати, що бувають випадкові невипадковності :) Це легка романтична історія з гідною кінцівкою, бо я б кричала, що несправедливо, якби не було так, як вийшло)
Владний Торн нагадав мені чимось Містера Грея з "50 відтінків", все чекала червону кімнату хд
Деякі зауваження, проте, маю:
1. Це те, що історія, як я розумію, відбувається в Америці. Проте є під'їзди та лавочки :) Це трохи не відповідає дійсності. Це у нас можна матусь біля лавочок зустріти, там такого немає. Доведеться гуляти до місцевого парку, або до ігрового майданчика в кондомініумі) Наводжу приклад:
Водій, кілька жінок з дітьми біля лавок
Там буде ще під'їзд по тексту, я вже не переписувала геть усе. Як тоді краще замінити? Треба зрозуміти де живе Хейлі. Я розумію, що у квартирі. Проте в Америці вони відрізняються від наших. Дуплекси, триплекси, кондомініуми тощо. Варто почитати про це, аби атмосфера відповідала реальності. Багато людей живе в готелях (навіть на постійній основі). Під'їздів з номерами, як у нас у них немає :)
2. Є хибодруки, десь немає коми, десь русизми.
3. Тут скоріше моя примха, тому зазначу, заздалегідь, що це суб'єктивно :)
Це діалоги. Я не дуже люблю коли репліки йдуть сухо одна за одною: (приклад не стосується реального тексту в книзі)
- Йди сюди!
- Не хочу!
- Йди сюди кажу! - гаркнув він.
- І не подумаю!
Вона хутко пішла до дверей.
- Куди йдеш? - сказав він, схопивши її за руку.
- Чого тобі треба? - у сльозах спитала вона.
Це приклад з голови, і, звісно, непов'язаний з історією, повторююся. Проте для мене в таких діалогах немає емоції. Я люблю описи, які змушують відчути гнів хлопця, страх дівчини, напругу між парою. Тобто занурити в цю сцену з головою :) Якщо моя думка суперечить вашій, просто не зважайте :)
Я хотіла лише допомогти порадою зі сторони, аби ви могли покращити текст. Це не засудження, або особисте "фе".
Враження від книги: мені сподобалося. Героїня вагалася кого ж все-таки обрати, проте, мені з перших частин все було зрозумілим. :) Якби вона взагалі подалася в кар'єру, махнула рукою на хлопців і стала крутою дамочкою, яка сама може купити собі квітів — це був би підпал :) Та мене знову заносить, бо я відвикла від любовних романів) Трикутник — це святе, тому автор намагається нам довести, що треба відчувати серцем, дивитися на вчинки! Дівчину треба балувати, навіть якщо вона разів з тридцять відмовить :) (та таке лише у книжках зустрінеш, на наш дівочий жаль)
Якщо вам подобаються любовні трикутники; характерна героїня, яка намагається зрозуміти себе й свій вибір; хлопець, який гарний, владний та багатий (хитрий смайл); про нареченого, який зраджує згадаємо лише для підпалу почуттів, то вам сюди:
"Голе щастя"
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНайперше, що я хотіла б сказати – дякую за коментар) Мені було цікаво дізнатися Вашу думку – рада, що все ж Вам сподобалося) Щодо одруківок – перепрошую, нарешті дісталася виправити, тре' було раніше, неуважність моя( , ще й додала у першому розділі по слідах Ваших зауважень.Щодо сюжету: я не уточнювала локацію, але якраз десь з канадського міста-мільойнника бачила фото зеленої зони у дворі багатоповерхівки і лавки – нехай би це й рідкість, та могла б Хейлі винаймати житло якраз у такій місцині?) По Торну: не вважаю, що він обов'язково багатющий – адже лишень замовив Хейлі проєкт, а не купив усю її контору), і менш за все мені б хотілося, щоб він асоціювався з м-ром Греєм – мені здається, він значно простіший і людяніший, та, звісно, у кожного власна думка)
Діана Козловська, Ні, ні, що Ви) Лишень трохи засмутило порівняння з Греєм – я ним ажніяк не надихалася)
"лише у книжках зустрінеш, на наш дівочий жаль" Ха!
Це ж Америка, там дівчат балують)
А може автор живе в Америці і краще знає про лавочки і під'їзди?
І різних американських штучок у тексті наставив: звичаї специфічні, жарти суто американські, традиції та ще купу всього, за якими одразу можна відчути американських дух?
Тетяна Гищак, Я прискіпливий читач. На сайті я читала дівчину, яка писала про американську\британську школу та країну. Я не звикла писати, що не бачу жодних проблем і все ідеально, коли воно таким не є. Я їй в особисті написала в інсті, поділившись багатьма нюансами (їх було набагато більше, ніж тут), які не відповідають дійсності. Вона сприйняла це без образ і переписала деякі моменти, сказавши, що так навіть вона відчуває краще. З'явилися родзинки (я зазначила, що американці дуже реагують на брит. акцент, а там жодного слова про це, то мене й здивувало, що британка легко в Америці його змінила.), школи стали вже не нашим прототипом :), та й атмосфера занурювала вже. Бо я читаю і розумію, що опис нашої країни йде. Мені складно промовчати) Коли діло доходить Америки, Британії та Японії, то тут я собаку з'їла на цьому) Мені в першу чергу хотілося відгуком допомогти авторці, а не образити. Бо якщо писати лише про гарні сторони, не відбудеться покращення.
Ой, не дуже люблю читати такий жанр)
Діана Козловська, Безсумнівно)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати