Ви екстраверт чи інтроверт?
Вітаю, всіх хто сюди зазирнув)
Продовжуючи писати книгу "Незвичні історії звичайних людей" я не могла не згадати про інтровертів, бо я сама інтроверт:) хоча, той хто зі мною листувався може мені не вірити, та зустрівшись наживо я б так жваво не говорила. Хоча, якщо це якась близька людина, я можу розкритися і дуже навіть багато балакати)) навіть забагато часом.
Ох, і так, як я ось такий відлюдник, то для мене дійсно складно сказати зупиніть на зупинці, не давайте мені цю залізну грн, бо вона вже не ходить, спитати когось незнайомого щось це взагалі халепа;) Між, написати й подзвонити, майже завжди обираю написати, навіть якщо текст довгий)) інколи це дуже заважає і гальмує по житті. Розумію, що це бар'єри які засіли в мене в голові, але наразі, здолати їх не виходить. Мені дуже часто просто життєво необхідно побути одній, але на жаль така можливість буває не часто.
І от пишучи ці незвичні історії, я думала, що саме цю мені буде написати найлегше, але якби ж то)) До речі, хтось може подумати, що ситуація з тим, щоб покликати продавця вигадка, то ні, чесно таке було зі мною)) ахах…я чекала-чекала і зрештою пішла голодна.
Так от, в продовжені теж одна з ситуацій, яка була зі мною у восьмому класі)). Ну не прямо така ж сама, але щось схоже в ній точно є. В шкільні роки ми по черзі залишалися чергувати — мити клас після уроків. Так, от черга була мити клас хлопця який мені подобався, ще з 4 класу:). Я з подругами теж залишилася не пам'ятаю вже чого, може на якийсь гурток. Ну але ж звісно, ця шкільна закоханість, про яку знали мої подруги…Так от вони почали писати на дошці Інна+Міша, Інна любить Мішу і тому подібне. Я бігала то все стирала, нервувала…Міша мовчки мив підлогу. Потім подруги схопили ключ і швидко вибігли. Він лиш бідолаха, встиг крикнути — ключ…але я з фізкультурою ніколи не дружила, тому, на жаль, а якщо по правді на щастя, вони нас там замкнули.
Я стояла мовчала, Міша продовжував мити підлогу), хтозна-який раз може вже другий чи третій)) ахах…схоже він теж не спішив додому). Він несподівано запитав, а то правда, що вони писали. Я така, що…що ти маєш на увазі…а він ну те, що вони писали на дошці. Ох, які то були тоді емоції, перше кохання як воно є))). І тільки я збиралася зізнатися, як нас відімкнули. Я з радісним обличчям, але з сумним серцем понеслася на вихід. В мене до речі досі є валентинка, від першого мого кохання, яку він мені подарував того року;)
От, і Марину з Віктором замкнули мами в кімнаті. Як думаєте два інтроверти зможуть з'єднатися? Бо я хоч і інтроверт, але чоловік в мене екстраверт(це не Міша, якщо що))). Так от інколи це мене дуже виручає, коли треба кудись подзвонити, запитати, домовитися. Але інколи й важко, бо його може дратувати, що я повільна, довго думаю і т п. ;)
Хоча я десь читала, що є ще таке поняття як амбіверт, це якась серединка. Так от я інколи можу нею бути. А ви хто екстраверти чи інтроверти?
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВиражених екстра або інтро насправді незначна кількість - подібний термін встановлюється завдяки дослідженням мозкової активності, тому говорити про себе як про інтроверта лише тому, що хочеться відпочити від людей не є правильним, хоча це модно. Переважна більшість населення Землі - амбіверти. Такі люди є більш гнучкими та діють в залежності від ситуації та компанії.
Ріна Март, О...то може треба мені себе якось тренерувати від цієї соціофобії?)) Треба погуглити) дякую ,що поділилися. Мабуть може й справді істині інтроверти десь жили б на безлюдному острові, а в суспільстві і спілкуємося якось значить можемо це робити))
Дякаю за інформацію:)
Може здатися, що я екстраверт, бо полюбляю багато говорити і взагалі вся така "ектів" в компанії.... але знали б вони, що коли я приходжу додому, мені хочеться побути наодинці мінімум кілька днів і щоб ніхто до мене не говорив))))
Інна Турянська, я теж обожнюю час проведений самою з собою))) нічого, я теж іноді пропускаю відповіді))
Інно, я не знала, де Вам подякувати, тож вирішила під цим цікавезним блогом:))) Дякую щиро-щиро (Ви, певно, зрозуміли за що))))
А стосовно питання, то я, напевно, амбіверт:))) Причому все дитинство та юність була інтровертом:) А потім якось життя змусило мінятись і розкриватися людям. Не знаю, добре це чи погано:))) Обов'язково зазирну в "Незвичайні історії":)))
Інна Турянська, "Наркомани навгороді")))
я інтроверт, але хотілося б бути екстравертом. їм набагато простіше завести друзів, почати першими діалог і тд. але я не жаліюсь на свої вподобання сидіти днями в спокої та тиші)))
Енн Майєр, Мріяти про спокій)) звучить як назва до якоїсь книги:)
Я інтроверт, з серцем екстраверта =/
Дмитро Євтушенко, Ех...
Оце історія з чергуванням, прямо як в романах) так би мовити історія з життя))
Я теж інтроверт і це псує мені життя хоча правильніше казати "зашугана")))
Оля Пасічник, Ахах)) Олю, ні по житті))
От я той самий амбіверт)) Хоча була конкретним інтровертом з дитинства. Довго себе переборювала, бо мені це добряче заважало. Щось зуміла переробити. Але мені ніколи не буває нудно наодинці))
Лара Роса, Ну напевно))))
Була інтровертом у дитинстві, але з часом змінилася на екстраверта. Якщо чесно, мені складніше листуватися онлайн з людьми, краще спілкуватися в реалі :) Дуже полюбляю велику компанію друзів і бути в центрі уваги) хоча років у 12 не могла дивитися в очі людині, з якою балакаю. Мене дуже жорстко витягнули з мого інтровертного світу))
Діана Козловська, Я навпаки працюю з людьми і щось мені той челендж не допомагає:).
Я теж інтроверт. І мені дуже близько те, що ви описали.
Мені теж набагато легше писати ніж дзвонити. Хоча завдяки роботі в туризмі та готелях, яка вимагає спілкування по телефону, то цей страх я переборола)) Але все одно досі клієнтам спочатку пишу, а потім дзвоню:))
Великі компанії не люблю, я від них втомлююся.
Мої найкращі друзі - це книги)) Ховаюсь там з моменту як навчилася читати))
Анітка Санніфео, О от напевно для інтроверта немає важчого ніж екстравертна робота)) теж працювала з людьми, то важко, хоч частково і долає свої страхи.
Перше написати, потім дзвонити, то певно золоте правило інтровертів:)
Книги то ❤
Інтроверт... І я Вас так розумію. Як це, коли треба десь подзвонити. Чи щось спитати.
Іра Майська, Говорити сама з собі мені виходить, переконувати якось не дуже))
Привіт. Інно, ви пишете дуже цікаву книгу і кожна історія унікальна своїм сюжетом та героями. Я інтроверт, зі мною раніше постійно траплялись подібні ситуації у громадському транспорті та магазинах. І дитина у мене така ж. І чоловік такий. Разом можуть жити інтроверти)) тому і герої можуть зійтися, а чому б і ні)) Ви така гарна, а фотографуватись не любите))
Інна Турянська, Так))
І я інтроверт:) Разом нас багато — нас не подолати=))))
З цим дещо складно жити — це правда. Щоб взяти до рук телефон і подзвонити (навіть до мобільного оператора) — треба тиждень (якщо не більше) налаштовуватись))
З незнайомцями на вулиці трохи легше — просто обираєш людину, яка хоч якось випромінює добро чи усміхається і тоді лиш наважуєшся звернутися)
Як наслідок, існує потреба усамітнюватися, хоч на одну годину в день (писати/читати в тиші чи поговорити із собою:))) А якщо такої можливості немає — то нервова система палає й свистить...
До речі, ще не читала книгу, але саме ця тема зацікавала тепер і біжу ознайомлюватися, що ж то за незвичні історії:))
Марина Тітова, От ви правду кажете...я інколи щей подумки рахую...один, два три, перед тим, як набрати. Усамітнення життєвонеобхідне, я не знаю як люди не хочуть побути наодинці. Я навіть поговорити можу сама з собою)) інакше дійсно дуже важко морально.
Дякую вам, там в книзі різні оповідання. Але про інтровертів я не могла не згадати:)
Мені зручніше бути амбівертом)))
Анні Ксандр, І відчувати)
Я страшенний інтроверт))) тут навіть без сумнівів
Selene Evance, І то правда)
Інтроверт
поєднання з чоловіком екстравертом))
Значить прийняв сторони вашої натури)
А спілкуватися з людьми цікаво і корисно , але отримати те можна в інтраверсії, якщо це не "порожні" розмови.
А іноді комфортно просто помовчати в приємній компанії
Іра Сітковська, Якщо це компанія екстравертів, то дійсно можна і помовчати, бо тебе там розуміють. І в компанії екстравертів теж до речі можна помовчати, бо там є кому говорити;)
Я була диким екстравертом в дитинстві))) А потім все якось віддалялася від світу цього) Тому зараз амбіверт)))
Маю, до речі, схожий випадок зі школи) Але прочитавши про Даяну, можна зрозуміти, який характерець має її авторка) Тож коли мене почали ображати в школі діти й також на дошці писати речі навіть покрутіше, я так наїхала на них, що зі мною ніхто більше не хотів навіть заводити якнайменшу суперечку))) А ще частенько могла битися, тому вони були в програші)
Вже не терпиться зазирнути на сторінки) Після свого марафончику обов'язково сюди)))
Софія Вітерець, А мені здається, що я з часом навпаки стаю ще більш диким екстравертом))
Вашу Даяну пам'ятаю)) відважна)) і ви бачу теж)) розумію чому саме ця книга ваша улюблена))
А в школі всілякі пригоди були))
Дякую, Софіє))
Екстраверт! Однозначно!
Оля Пасічник, О, ура! Тут є екстраверт))
В перших абзацах ти наче з мене списала)) ахаха)) Така сама)) Останнім часом намагаюся з цим боротися, іноді в мені вмикається навіть отой амбіверт, але то ненадовго і не так часто))
Юлія Міхаліна, Дай п'ять чи що)) ахах))
З точки зору соціоніки екстраверсія і інтраверсія - це шкала. Перейти на протилежну сторону годі сподіватися, але стати менш інтроверним можна. Проте краще залишатися тим, хто є і не комплексувати, бо інроверсія - то не надолік.
Тетяна Гищак, Екстравертом я бути не хочу, але деякі бар'єри все ж хочу здолати) дякую, Тетяно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати