"Практична педагогіка". Відгук

В рамках безстрокового марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457 взяла читати “Практичну педагогіку” Ксенії Демиденко https://booknet.ua/book/praktichna-pedagogka-b416518 і згадала, що декілька років тому читала цей твір на іншому сайті. Цікаво було згадувати, що я пам’ятаю, а що ні) І здається мені, що поведінка героїв з тих під стала дещо відвертішою (чи не вплив це Мореаса Фроста?), хоча про Мореаса — це так, щоб посміхнутися.

Отже пишу на цей раз відгук, а не рецензію, бо автор тут — як риба у воді, знає все про шкільне життя, і критикувати не піднімається перо. Як завжди насолоджувалася стилем і коротенькими дотепними жартами щодо подій і поведінки героїв.

Основна лінія — це стосунки між вчителем і учнем, що переросли в кохання. Отака ділема — як класний керівник повинен любити свої учнів, щоб не перейти грань? Соня так виклалася (не тільки стосовно Вовки), що більше не змогла бути шкільним класним керівником. Один клас, як справжнє кохання,залишився в неї єдиним на все життя.

Гарно, що її зусилля не пропали даром, знайшла підхід до кожного і вивела в люди майже всіх. А Титренка так взагалі врятувала від кривої доріжки. Можу повірити, що вчитель здатний бути таким, як Соня. Більш того, вчитель повинен бути таким як Соня, але, нажаль, в сучасній школі вчителі далеко не всі розуміються на шкільній педагогіці.

Щодо основної проблеми стосунків, то дійсно, шість років різниця у віці — серйозна річ. Для мене чотири роки колись були прірвою, а пізніше три роки не відчулися взагалі. Насправді різниця у віці нівелюється, якщо молодший партнер має більший життєвий досвід, ніж старший, як вийшло у Соні з Вовкою. В їх випадку — це не варіант мама-син, хоча психологи мають в класифікації стосунків і такий різновид.

Тож кохаймося не дивлячись на різницю у віці!

PS: єдине, щоб не з москалями)

3 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Висновок "Кохаймося не дивлячись на різницю у віці" такий оптимістичний.
Мені подобається творчість Мореаса, так, ми давно дружимо ще з часів довоєнних, і манера його письма підкуповує. Але твір я не змінювала з попередньої редакції, лише переклала іншою мовою. До речі, коли Мореас прочитав, сказав, що відверту сцену я зробила надто пуританською)))
Дякую за відгук, ви, як завжди, тонко відчуваєте проблеми і настрій автора.

Показати 2 відповіді

Тетяна Гищак, Сама була в аналогічному шоці, бо спочатку читала його моряцькі оповідання, де суцільні пригоди: то акула когось ледве не вкусила, то хтось ледве не втоп. А потім інший ракурс))) І все ж він все описує не вульгарно, а екзотично.

avatar
Єва Ромік
07.02.2024, 20:56:50

Дякую. Цікаво. Ваш відгук ще бідьше підігрів моє бажання прочитати цю книгу. Маю в бібліотеці її давно, але зараз так зайнята, що не можу і в гору глянути.
Знаю два випадки з життя, коли романи між вчителем і ученицею не тільки мали місце, але й знайшли цілком достойне продовження. В першому випадку вчитель був старший на десять років за свою ученицю, в другому - на сім. Побралися обидві пари відразу після випускного і наскільки мені відомо, жили щасливо. І в одній, і в другій сім'і народилися діти, а жінки одержали вищу освіту. Як зараз справи у першої пари, не знаю, це була вчителька моєї дочки, а дочка давно вже закінчила школу, а от з другими і досі підтримую контакт, це наші з чоловіком добрі друзі.

Тетяна Гищак
07.02.2024, 21:13:37

Єва Ромік, З часом стаю все більш прискіпливою до того, що читаю. Щоб мене вразити, треба важка артилерія або вміння автора щось робити таке, що я не вмію. Твори Ксенії мені вражають короткими, але вдало підібраними фразами, які викликають посмішку.

Я починала читати, проте, не змогла себе пересилити, адже багато посилання на "рузькій мір". Мені не приємно було читати порівняння з шоу Малахова, або цитати якихось москальських селебріті. Сюжет мене затягував, проте такі моменти вже на 4 чи 5 частині просто відвернули, і я закрила книгу. Певно, до війни на це не звернула б увагу, але не зараз.

Показати 2 відповіді

Тетяна Гищак, Я розумію, що ви маєте на увазі, але це неприємно читати. Гадаю, ми повинні забувати про такий вплив з боку русні, а не навпаки, згадувати, що подібне було. Це лише моя думка :)

Інші блоги
Закриття боргів. День 11 та 12. Усе ще пишу.
Дорогі читачі, я усе ще пишу новий розділ з мого твору про "Пригоди Екстрави", а нова версія твору "Як мисливець боявся іти на полювання у ліс" переміщений у один й єдиний твір про мисливця. Рекомендую до читання,
Цікаве з книги та іллюстрація
– О ні...та що ж таке?! Та він знущається наді мною? Як забрався туди? Він що насправді сова та літає?! – обурилась я, поглядала зацьковано наверх, наче мишеня за яким летить хижий птах. – Мама звичайних мисливців
Завершення історії
Дівчатка, скажіть щиро, де у вашій ієрархії любові знаходиться любов до себе? Найкращий шматочок дитині, доїм те, що залишиться. Зібрати спочатку чоловіка, дітей, потім галопом збиратися самій. Виходити на роботу у свій
поговоримо
Хочу у вас поціікавитись як виглядають образи сестер Чарм. І напишіть у коментарях як вони вам? Ці малюнки я скопіювала з пінтереста, бо вони ідеально показують характер героїнь.
Сповіщення
Вісімнадцята глава - у вільному доступі!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше