Новий товариш Тодам ? Хто такий Ґері ?!

"Тепер мала змогу розгледіти його . Фантастичне створіння в шортах та подертій кофтинці . На шиї звисав невеличкий сосуд з якимсь піском . Очі яскраво зелені , нагадують листя дерев . А посмішка від одного вуха до іншого . Бров зовсім не видно . Довгі руки та доволі коротенькі ноги у веселих капцях . " Так у творі описується новий друг Тодам - Ґері . 

Хто ж він ? Проживає у невеличкій майстерні матері . Вік невідомий. Але ця істота доволі добра . Він допомагатиме головній героїні не один раз ! У сосуді , що звисає з шиї є магічний пісок , за допомогою якого Ґері може виготовляти одяг . Троль не вважає це своєю професією , тому у творі каже , що мати сама займається виробництвом суконь . 

Пишіть у коментарі ваші враження від цього персонажа , а також читайте твір "Тодам. Поїздка до академії" . Не забувайте ставити уподобайки та коментувати . Книга на стадії розробки , тому поки зможу вислухати кожну думку та щось змінити . Прислухаюсь до кожного ) . Кажіть що подобається/ не подобається, що бісить чи не так написано . Обов'язково зверну увагу ) . 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Моя перша проба пера
Привіт всім❣️❣️❣️ Запрошую вас до своєї першої книги. Як то кажуть перша проба пера. Колись дуже давно я пробувала писати на букнет, але це було давно. Зараз вирішила спробувати знову. Запрошую до свого роману Батько
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше