Скіф + Грек = Калліпід

Фактаж

За Геродотом КАЛЛІПІДИ - назва племені, яке в 5 ст. до н. е. мешкало в нижній течії р. Гіпаніс (нині р. Пд. Буг), неподалік від Ольвії грецького поліса, що територіально розташовано було на півдні Миколаївської області. Сьогодні Ольвія частково затоплена водами лиману. На вцілілій частині плідно працюють археологи, досить багато що вдалось там відкопати. [1]

Калліпіди, вели рухливий спосіб життя, але поряд із тим займалися і землеробством: вирощували пшеницю, сочевицю, просо, цибулю та часник. Назва племені в перекладі з грец. може означати "прекраснокінні" або "нащадки прекраснокінних".

Щодо походження, способу життя і розміщення цього племені існують такі дві основні гіпотези:

- змішане греко-варварське землеробське населення, яке мешкало на поселеннях ольвійської сільської округи;

- еллінізоване напівосіле скіфське плем'я, яке мешкало у відкритому степу північніше ольвійської округи та залишило курганні поховання.

Розділ ІХ (ч.2)

Сюжет.

Гарпаг тим часом підійшовши до нового знайомого по-дружньому однією рукою обійняв того за плечі. Тимофій обурений такою панібратською поведінкою вже відкрив рота, аби запротестувати, та в хребцях йому щось хруснуло і він лиш вичавив з себе посмішку.

–        Розумієш, друже Тимофій – не помічаючи біль в очах калліпіда вів своє Гарпаг – ми в чужому краї, мусимо їхати з тобою, не зрозуміло куди. Тож хотілось би розуміти хоча б з ким. Бо якщо заведеш нас в пастку, то я волів би знати кому я відрізаю голову, дикуну степовику чи еллінському мудрагелю.

–        Ми й елліни й степовики – швидко заговорив Тимофій – батько мого батька казав що його дід ще пам’ятає як Ольвія лиш засновувалась біглими еллінами. Вийшло так, що місто будували поруч з нашим племенем. З часом стало зрозуміло, що елліни теж люди й діти у них народжуються так, як і у нас. Тож поки вони вибудували стіни навколо свого міста, греки значно розбавили калліпідську кров. Та й калліпіди влили свого сім’я ольвіополітам.

 

 

[1] – в перекладі з грецької Ольвія – Щаслива. Ольвіополіти – мешканці щасливого міста.

До речі наступний мій роман з цієї, скіфської, серії буде саме про те, як в 330 році до н.е. скіфи врятували грецьку колонію Ольвію від Македонського війська. Тож не забувайте підписатись

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ціна сили
У більшості історій сила — це нагорода. У моєму світі вона майже ніколи не приходить без ціни. Мене завжди цікавило не те, як герой стає сильнішим, а те, ким він стає після цього. Бо справжня боротьба починається не тоді,
Як не сумно, але сьогодні – завершення книги
Коли настав час обирати — народжувати людську дитину чи відкладати яйце та висиджувати драконятко, ми з Нараком, порадившись із нашими драконами, обрали другий варіант. І через сім місяців вагітності я знесла яйце. Два
І ми знаємо чим все закінчеться...
Назаренко веде впевнено, але водночас дбайливо. Я почуваюся в його руках у цілковитій безпеці. Його пальці неквапливо погладжують мою спину, не дозволяючи собі нічого більшого. Але й від цих легких рухів я навіть через тканину
Чому «штиль» — це не історія про море
На перший погляд може здатися, що «Штиль» — це розповідь про людей, які опинилися посеред океану без вітру й надії. Але для мене море ніколи не було головним героєм цієї історії. Насправді його майже не існує. Море,
"Дотик Півночі" повертається
Мої вельмишановні читачі! Що три дні буде нова глава. Книгу майже дописано. Заплатила я за неї досить високу плату: чотири зуби полетіло, бо все пропустила через себе. Буде відбуватися багато чого. І не за горами весілля
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше