Прототип.

Фактаж

… Всі казни Олександра Македонського були публічними. Він таким чином чітко показував, що не можна йти проти нього й що чекає будь-кого, хто його ослухається.

Цього разу Македонський переплюнув сам себе.

На площі стояла величезна клітка. А в клітці здоровенний та злющий лев.

Серед юрми хвилею прокотився здивований рокіт, коли побачили, кого ведуть на кару. Цього чоловіка знали всі. Його як засудженого до страти розділи догола. Лиш військовий плащ теліпався на його плечі.

Лев кинувся на людину, щойно того заштовхнули в клітку. Кігті однієї лапи встромив в ключицю, іншої в стегно, оглушливе заричав. Засуджений обмотав руку плащем, та засунивши її в пащу лева, смикнув з усієї сили, вирвавши язик. Лев спливаючи кров’ю, забився в куток, як перелякане кошеня…

Македонський вскочив на ноги вражений, наказав відчинити клітку, підбіг та обійняв засудженого до страти…

Саме так за Олекандр Македонський спробував покарати свого особистого охоронця Лісімаха.

...

Що правда, це відбудеться мало не через двісті років, після подій з роману «Діти Степу». Та надто вже красива сцена. Тай сам Лісімах – надто яскрава особистість.

Саме Лісімах, особистий охоронець, діадох Македонського, правитель Фракії став прототипом для одного з головних героїв роману.

Антагоніст Мардоній в романі, це македонець Лісімах в житті.

Сюжет

…

–        Бо навіть лев завдав славетному Мардонію меншої шкоди, ніж цей хробак – блиснув очима з–під густих сивих брів, лисий Гарпаг, який очолював метальників.

Гарпаг казав про давній випадок коли цар царів Кір розлютившись на Мардонія, наказав тоді ще молодого охоронця віддати на поживу леву. Приводом такої кари став випадок на полюванні. Коли нівідкіль перед царем вискочив лев, то молодий і запальний Мардоній відтіснивши плечем царя проштрикнув звіра списом. «Невже ти вважаєш, що я сам би не впорався» розлючено закричав на нього Кір, і наказав вкинути голого та беззбройного Мардонія в клітку з іншим левом. Вже на вході в клітку Мардоній зірвав з плечей охоронця плащ. Розлючений лев кинувся на беззахисну жертву, та Мардоній намотавши плащ на руку, зумів схопити й вирвати звіру язик. Лев своїми кігтями встиг роздерти чоловікові весь бік від плеча до коліна. Шрами були глибокі, залишились на все життя, та за одягом їх не видно, а от недогризок мізинця сховати значно важче.

…

Діти Степу. Розділ VI