Понеділок — чудовий день для читання

           Привіт, мої любі!

           Понеділок — чудовий день для того, аби почати читати, подумала я і вирішила реалізувати порекомендувати для читання свою історію. Отож, якщо ви ще не читали книжечку "Рай", то сьогодні найкращий час аби зробити це.


SPRTrx3NQNZV4QaInWSPjAW4Mtu_hrG2vR-Jqp5Adal5V_624NZ6OLVNzf0BYRSPX9lzhu_KqzRs6ht6Ot2QYuO0-_tddclJ_o0a79xJePa9GdTJYhmVNXsYEJF68KKqe59U8q4Wg95Rq3GBIcgxLAs

           Традиційно маленький уривочок з книги "Рай"

— Щось сталось? - здивовано відповів друг.
— Мені потрібна порада щодо дівчачої поведінки. - на іншому кінці запала тиша й Раян перевірив телефон, чи не роз’єднало їх бува.
— Тобі й порада? - зрештою відповів Ітан. - Ти точно в порядку?
— Точно. Ви коли з Дороті посваритесь, ти як отримуєш її пробачення?
— Кажу, що кохаю.
— Жартуєш? Мені такий варіант не підходить.
— То нащо тоді миритись? Завтра буде нова дівчина. Чи ця аж так сподобалась?
— Я не про неї. Я про Міранду. Побачила учорашню білявку й нахмурилась. Як я доведу все до кінця, якщо вона уникатиме мене?!
— А може не треба доводити? - несподівано запропонував друг. - Ти ж розумієш, що якщо вона образилась, то вже щось відчуває. Не варто гратись з почуттями інших. Зупинись зараз. Ти не уявляєш, що хочеш зробити. Ця гра не вартує свіч. В коханні навіть звичайна сварка болить…
— Ітане, я всього лиш попросив поради, а не проповіді з моралі. Гаразд. Вигадаю щось. Бо моє слово дорожче тих твоїх свічок.

            Не забувайте поставити книзі зірочку і додати в бібліотеку, щоб не загубити її серед інших історій.

           Також запрошую до книги, яку я пишу разом із Кейтрін Шкроб "Хмільна розрада".

           Підписуйтесь на мою авторську сторінку Неталі МакКензі аби не пропустити цікавої та важливої інформації! Зауважу, що іноді легкий "тиць" по екрану смартфона може скасувати підписку)

          Також мене можна знайти в соцмережах ІнстаграмФейсбук та ТікТок.

Приємного читання!

З ♥ Неталі МакКензі  pDxyeRZwGBsqu5NhWWAqDQm4zzgN4VEQd0a-S3XrpbJrmZIzfep_jBnoGYLwPgBV4QVq8gsu8HksIazo83e1wm6m6reHtqTM5thFWWm4dyEGCKBbcqEQVzGWgVZLj24rk-41MxQHiN2fN9C2E5d9N2wM6V59lNAxkVXRP6LOiwbaRAB_pnLzHWrtj4EDwxg-xcDzqFMNnCpZOlF9MWTuZQGkYjIZLBAI0op00Pdy6pG9vajp3mvkwVonwRnq5tWEWnuZEA6gVQGRdK2dt3jWF8VPtX01ipzSp5HCYXazh0Ytvs

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мартіна Зоріна
15.01.2024, 15:31:43

Чудова, емоційно насичена історія)

Неталі МакКензі
15.01.2024, 16:43:08

Мартіна Зоріна, Щиро дякую!♥

Інші блоги
Скільки вашої особистості у ваших книгах?
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Перша глава вирішує все?
Хай. Кажуть, що читач вирішує, чи читати книгу далі, вже після першої глави. А інколи — навіть після перших кількох сторінок. І, чесно кажучи, це трохи лякає. Адже саме на початку автору потрібно зробити майже неможливе.
Чому ми іноді співчуваємо лиходіям?
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Перепис моєї сімейки♡
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Чи можна написати книгу без головного героя?
Хай. На перший погляд відповідь здається очевидною. Звісно, ні. Адже будь-яка історія повинна мати героя, за яким читач буде стежити від першої до останньої сторінки. Але чи справді все так просто? Є книги, де увага постійно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше