Люблю цих магістрів))

Тому що справжній вчитель, як і справжній автор, повинен створювати якісь перешкоди, просто для розвитку))

— Що ти верзеш? — стомлено спитав Тельєн, вдихаючи аромат кави з четвертої чашки. — Яке сьогодні? Які боржники?

— А ще! — голосно сказав все так же палаючий ентузіазмом Діньяр і підняв палець. — Ще це буде чудове випробування!

— Яке ще випробування? Для кого?!

— Для твоїх підопічних. Маги мають уміти правильно реагувати на будь-які ситуації. А то я їх знаю, трохи збили ритм і все, стоять, розсіяно кліпають очима, чекають, поки їх зжеруть. Молодим магам потрібний струс, щоб вони будь-якої миті були готові до чого завгодно!

— Діньяр, одного з цих молодих магів неживе зжерти не змогло, який тобі ще струс потрібний?

— То тільки одного, — життєрадісно вимовив гість і налив собі кави. — Я тобі навіть напрямок написати допоможу. І допуски. А аудиторію я вже одержав. І комісія в мене є, Ольшан ще вчора ввечері погодився бути присутнім, а Рой сьогодні на світанку.

— Рой не знає мови, — спробував достукатися до розуму колеги магістр Тельєн.

— Яка різниця? — щиро здивувався Діньяр. — Головне, щоб сидів і робив розумний вигляд.

Читати тут Камінці

#академка #фентезі #гумор

PS: Якщо пропаде ілюстрація, знайти її можна в цій групі фейсбук там є і інші ілюстрації намальовані за допомогою ШІ.