Богиня потойбіччя.

Фактаж

Мара, Морена чи Марена – міфічний персонаж. Відома як богиня потойбіччя.

Уривок з «Метаморфози» Апулея.

« – Ось я й з’явилась, зворушена твоїми благаннями,— мати природи, повелителька всіх стихій, первісне породження віків, найвища серед божеств, володарка тіней померлих людей, перша з-поміж небожителів, втілення богів і богинь в одній постаті: помахом руки я керую променистим небосхилом, цілющими подувами моря, похмурою тишею підземного царства. Весь світ мене поважає як єдине божество під різними постатями, під різними назвами, у вигляді різних обрядів… …Приходжу до тебе, співчутлива до твого горя, приходжу, сповнена доброзичливості й милосердя. Годі плакати й нарікати, геть відчай! Завдяки моїй турботі вже видно твій порятунок. Тож слухай уважно, що я тобі повелю. …»

Сюжет

Вона займала собою все. Власне крім цієї жінки з величезним черевом, ногами-колонами, що вгадувались під темною мантією, яка постійно колихалась, та обличчям з нечіткими рисами та довгими вухами нічого більше й не існувало. Аж ось в темряві з’явивсь якийсь рух, щось маленьке зростало, набувало чоловічих рис.

– Батьку! – хотів крикнути Велимир та жодного звуку не вдалось вичавити з неслухняних вуст.

Батько звертався до Неї.

– Маро, почуй мене, прошу!

– Знаю твою печаль Гостомисл – пролунав її голос, лагідний і жорсткий одночасно – та не можу зарадити. Всяк має свій час, щоб народитись і померти.

Розділ ІІІ (ч1)