Додано
09.01.24 20:18:37
Звільни мене опівночі
Вітаю, мої любі! Нещодавно я робила візуалізацію героїв своєї нової книги "Звільни мене опівночі", яка саме зараз активно публікується на сайті. Нам вдалось познайомитись із Нікою, Олесею й Даріусом. Тепер я хочу запропонувати вашій увазі візуали таємничих незнайомців, які неочікувано прийшли Ніці на допомогу: Марака, Керана й Ленхарта.
Щойно додалась п'ята глава цієї книги, приємного вам читання. Дуже хочеться почути ваше враження від прочитаного, тому з нетерпінням очікую коментарів під книгою.
Анотація до книги:
Ми звикли вірити, що новорічна ніч повна приємних сюрпризів й святкової магії, та для мене вона обернулась справжнім жахіттям, яке тепер переслідуватиме мене до кінця моїх днів. Я випадково звільнила монстра й зайняла його місце, потрапивши у пастку, яка відібрала у мене геть усе. Для всіх я зникла, наче мене ніколи й не існувало. Тепер я, наче примара без минулого, майбутнього й без жодних засобів для існування.
Чи вдасться тепер звільнитись? Чи варто вірити тим, хто запропонує свою допомогу? Та й чи виявляться так звані рятівники кращими за монстра, якого з моєю допомогою намагатимуться повернути у пастку?
# пригоди й таємниці;
# вампіри;
# непередбачувані повороти;
# владний, зухвалий герой;
# сильні почуття.
Також сьогодні додалась чергова глава книги "Полумя в мені" , яка повільно наближається до фінішу.
Перша частина Друга частина
"Полум'яні крила" "Полум'я в мені"

Айрін Ван
472
відслідковують
Інші блоги
Вже дуже давно ловлю себе на максимально дивній ситуації. До мене приходить натхнення приблизно після кількох днів повного відпочинку і, можливо, навіть деградації (не виходячи на вулицю, не спілкуючись ні з ким). От просто
Вперше роблю картинку з посиланням на відео, якщо що не засуджуйте. Намагалась, як могла. Запрошую до перегляду:)
Вивчаю потроху деякі аспекти письменницького ремесла. І останнім часом доволі складно писати, тому що опрацьовую певну техніку і думаю над нею. Майстерність автора проявляється не в тому, щоб пояснювати та розжовувати,
А цій знижці - так!) Іспит для ректора - Якщо боїшся, так і скажи, - зелені очі звужуються, грайливо поглядають на мене.
- Не дочекаєшся! — От чорт! Знає на що тиснути, адже я ніколи не дам задній хід, тільки повний вперед!
-
Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення: Аліна з'являється на сходах із дитиною на руках. У мене очі лізуть на лоб! Не можу відірвати погляду від немовляти, щоб подивитися в очі матері. Але ковтаю і видихаю... —




1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк на мене, чудово передані характери героїв! Це допомагає краще сприймати прочитане! З нетерпінням очікую продовження!
Елена, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати