Як завжди, без якихось особливих вимог, дарую постійним яитачам промокод до книги "(Не) відлітай, татку!" Звісно, що буду рада відгукам і коментарям. Бо саме вони надихають писати для вас нові книги...
Працюю собі над новою книгою. Герої нашіптують на вухо, як завжди, сюжет... А я от собі замислилася: Усі мої книги пишуться по різному. Деякі герої самі розповідають власні історії, вимагаючи писати тільки від їх
Сьогодні в аудиторії буде момент, який важко буде назвати “навчальним процесом”. 23- річний студент прийде напружений, ніби світ от-от вибухне. Після зустрічі з його батьком. Викладачка погляне — і вирішить “розслабити
Дівчата надихнули і мене написати свою маленьку я-історію, як письменниці. Я не пам'ятаю той момент, коли вирішила стати письменницею, що буду писати книги і т.д. Здається, що воно якось сталося плавно, прийшло поступово.
Світло миготіло у такт музиці, червоний, синій і фіолетовий розрізали густий туман. Бас бив у груди, серце билося разом із ритмом. Елена рухалася у натовпі, ніби у власному світі, де можна дихати повними грудьми. Музика
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, невичерпного натхнення Вам та легкого пера!
Тетяна Маркова, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати