Вітаю, шановні читачі!

Тепер, коли "Дружина Темного Лорда" нарешті відредагована та поступила у продаж як завершена книга, час повернутися до підзабутої книги "Чаклун і демонесса", яку я писала в перервах між оновленнями вже згаданого вище впроцессника. Наступний епізод буде вже третім. І якщо ви підзабули, що сталося в попередніх двох - є час перечитати.

І незабаром (протягом кількох днів) чекайте на новий епізод, в якому ми дізнаємось, що...

— Його звуть Ріхард Ріон Райнард. Воліє, щоб його звали Ард. 

— Добре, — я ковзаю гострим пазуром по оголених грудях кремезного рудика. — Що ще ти про нього знаєш?

— Походить з давнього та шляхетного магічного роду. Молодший син, пихатий та зверхній заучка.

— А як ви познайомились?

— Ми шість років поспіль були однокурсниками, але на сьомому курсі він пройшов екстерном ще й восьмий. Зараз добиває дев'ятий. 

— Екстерном — це значить наперед? — про всяк випадок запитую я.

— Так. Якийсь ґедзь вкусив, не інакше.

Еге ж, знаю я, що то був за ґедзь. Невже цього чарівного хлопчика настільки вразила зустріч зі мною?..

— І скільки йому ще вчитися?

— Не знаю, — рудик ліниво знизує вільним плечем — на другому лежу я. — Може — півроку, а може й раніше завершить навчання. Він мені не докладався.

— І що він планує робити далі ти теж не знаєш?

— Не знаю, але здогадуюсь. Ард бере додаткові уроки з демонології, тож, найімовірніше піде в демоноборці.

Бережіть себе, і до зустрічі ;)