Привіт усім.

Сьогодні, як я й обіцяла, нарешті стартувала довгоочікувана для багатьох з вас історія Соні, рудоволосої племінниці Ліни з трилогії "Се-авін".

Загальна ідея цієї історії в мене вималювалася вже давно, як і розуміння, які саме чоловіки будуть поруч з нею, і чому. Проте я тривалий час не могла вловити характер цієї героїні. Спробувала писати когось схожого на Ліну, однак пригальмувала, відчуваючи, що це не те. Аж доки нещодавно не написалися рядки:

...

Було б дивно, якби після таких відкриттів, я змогла жити, як раніше. Чи займатися тим, що й раніше. Бути такою ж безпечною та безтурботною. Бути звичайною.

Всі ці роки я потратила на те, щоб навчитися захищати себе й рідних. Щоб підготуватися.

...

І от тут все нарешті стало на місця. Я зрозуміла її, побачила внутрішній світ цієї дівчини. І, як наслідок, історія нарешті заграла в моїй уяві деталями, барвами, емоціями, пристрастю, карколомними сюжетними поворотами, і масштабними космічними пригодами, які може здійснити й пережити тільки така вогняна борчиня, як Софія. Одразу змалювалися стосунки між нею і її чоловіками. Текст сам почав проситися на сторінки.

Я ще не знаю точно, на скільки частин все це потягне, на дві, чи на три, але гарантую, нудно не буде. Буде гаряче й цікаво. Тож помчали:

Анотація:

– Я не питаю, Софіє, – шипить він мені в обличчя, проводячи носом по моїй щоці. — І моя пропозиція не передбачає відмови. Ти станеш моєю дружиною. І навчишся мене шанувати, як свого чоловіка і володаря. Якщо хочеш, щоб я був лагідний з тобою. Я довго шукав тебе. Тож встиг розбурхати свій апетит до краю.
− Нізащо, − хриплю, безпорадно борсаючись в жорсткій хватці.
− Тоді я забуду, що ти племінниця імператриці Аша-Ірон і зроблю тебе безправною наложницею в своєму гаремі. Рабинею, з якою робитиму все, що мені заманеться. Бо так, чи інакше, ти тепер належиш мені. І я вирішуватиму твою долю. Затямила?
Тепер я знаю, до якого протистояння готувалася стільки років. І не збираюся здаватися. Цей покидьок точно не моя доля.

Читати книгу тут...