– Ніко, ходімо зі мною, – поспіхом заходить до гримерки старша адміністраторка Елєні. Сьогодні, наче не її зміна, чи я щось переплутала?

– Куди? У мене законна перерва! – здивовано витріщаюся.

– Маркус замовив твій приватний танець-стриптиз, – карбує кожне слово, а я прокліпуюся від несподіванки. «От гівнюк!» – блискавкою проноситься в голові. Ледь стримуюсь, аби не розбити дзеркало, бо тарілок під руками немає. А я, коли дуже вже злюся, б’ю тарілки.

– Приватний танець? Стриптиз? – ну що ж, Маркусе, ти порушив дане мені слово. Ох, як же ж ти мене розчарував! Хочеш стриптиз? Тоді пограємо! Я влаштую тобі стриптиз. Я також вмію розчаровувати, не сумнівайся! Переконана, ти пошкодуєш…