Події загострюються!

Доля, схоже, особливо "любила" мене, бо тільки я про це подумав, як побачив Машу і Дмитра.
Як і того разу, вони вийшли разом і весело про щось розмовляли. 
Може, вона і не помітила моєї відсутності, а всі ті сльози — це була лише гра? 
Якби вона кохала мене, то хотіла б, щоб я прийшов… Вона ж сама казала… Але я не був готовий отак одразу побачити її з ним.
Вийти і набити йому морду — це нижче за мене. 
Все ж, може вона таки дійсно закохана у нього… Он як усміхається, ніби вчора з нею нічого не трапилось. 
В якусь мить вона подивилась прямо на мою машину, мені навіть здалось, що в цю мить наші погляди зустрілись.
Я побачив, що Маша взяла Дмитра під руку, щось йому сказала, і вони разом пішли до його машини, він відчинив перед нею дверцята і вона сіла всередину. 
Потім Дмитро сів за кермо і вони рушили. Спочатку я навіть хотів поїхати за ними, але все ж вчасно зупинив себе.
Замість того поїхав додому. 
Як же швидко вони зійшлись… Я думав, вона буде хоч трохи сумувати за мною, ми ж хотіли дитину, хотіли справжнє весілля… Невже вона так легко мене забула?
Дійсно закохалась в того музиканта? Без грошей, шикарного життя, він дав їй достатньо, щоб вона отак просто пішла до нього?...
Було боляче розуміти, що Маша не пішла від мене, вона пішла до нього, а наша сварка, схоже, була лише приводом нарешті зробити те, чого вона хотіла.
Коли я доїхав додому, то в першу чергу дістав величезний букет. Кинув його на землю прямо перед будинком і почав трощити ногами.
Я не памʼятаю, коли був у такому розпачі до цього моменту… Навіть тоді, коли бив стіну у вбиральні ресторану, мені не було настільки погано.
Зупинився тільки тоді, коли помітив, що садівник дивився на мене переляканими очима. 
Штовхнув ногою букет і пішов до будинку.
Але там стало ще гірше, бо щойно я увійшов, то остаточно зрозумів, що її тут більше нема.
Це не примха, не жарт, вона взяла і пішла. І мені не привиділось, як вона поїхала з Дмитром.
Вона пішла від мене, забрала речі, і вже за пару годин після цього сіла до його машини…
Я піднявся на другий поверх.
 Серце калатало, як скажене, десь в глибині душі я сподівався побачити її речі, сподівався, що вона робить все це мені просто назло, щоб я приревнував ще більше…
Але коли увійшов до спальні, то зрозумів, що ні, вона робила це не для того, щоб я приревнував. Я просто розвʼязав їй руки, вона плюнула на все і пішла робити так, як вважає за потрібне.
Чи міг я подумати, що все обернеться так,  як воно обернулось?
Я пройшов до ліжка і ліг на нього, на її половину. Подушка Маші все ще пахла її шампунем. Як якийсь маніяк, я вдихав цей аромат, прикривши очі і уявляючи, що вона поруч…

 

Це був спойлер з платних глав мого роману "Продана наречена". Зараз книгу додали до бібліотек понад 2000 читачів, а купили більше 200 примірників! 

Не вагайтеся довго, приєднуйтесь до читачів, адже події загострюються, емоційні гойдалки зашкалюють...

Незабаром книгу буде завершено і вона значно зросте в ціні!

Тож купуйте "Продану наречену" просто зараз!

Також сьогодні діє знижка на книгу Макса Дикого "Я ВІЗЬМУ ТЕБЕ" . Це захоплюючий детектив з романтичним мотивом! 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Який вигляд має Душа?✨
Вітаю, друзі! У новому розділі боги відправились до світу, у який потрапляють душі ельфів після того, як їх життя завершуються. І простір цей, скажу я вам, має дуже незвичний вигляд...✨ На перший погляд душі мають однаковий
Чому варто прочитати мої книги.
Взагалі я людина яка не любить себе хвалити, але бачу багато авторів себе хвалять. То чому б і мені це не зробити. Я ось подумала, чи варті мої книги щоб їх читали. І відповім чесного — так. Вони варті. По - перше тому , що вони
Питання до читачів
Як вибирати паперову книжку - тут ніби все ясно - погортати, прочитати кілька абзаців тут, кілька там. Зрозуміти, чи подобається стиль і тема. А от як з безкоштовними електронками? Навіть платну ти спокійно можеш дочитати
Підставна наречена Дикого — оновлено!
Тихої ночі! ❄️❄️❄️ — Ти хоч сестру на весілля запросила? — знову невдоволено цікавиться батько, міряючи мою спальню. — Вона мене бачити не хоче, — відмахуюся. — І чому я не здивований? Не скажеш?
Омегаверс « Начинка вишнево-пʼянка » +5 ст.
Ніченьки, панство, віддаю вам ще один розділ омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка». P.S. Хто вже знає, куди зібрався вельми розгніваний пан Чон? Принагідно зауважую, що з усіма вже діючими персонажами
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше