Події загострюються!

Доля, схоже, особливо "любила" мене, бо тільки я про це подумав, як побачив Машу і Дмитра.
Як і того разу, вони вийшли разом і весело про щось розмовляли. 
Може, вона і не помітила моєї відсутності, а всі ті сльози — це була лише гра? 
Якби вона кохала мене, то хотіла б, щоб я прийшов… Вона ж сама казала… Але я не був готовий отак одразу побачити її з ним.
Вийти і набити йому морду — це нижче за мене. 
Все ж, може вона таки дійсно закохана у нього… Он як усміхається, ніби вчора з нею нічого не трапилось. 
В якусь мить вона подивилась прямо на мою машину, мені навіть здалось, що в цю мить наші погляди зустрілись.
Я побачив, що Маша взяла Дмитра під руку, щось йому сказала, і вони разом пішли до його машини, він відчинив перед нею дверцята і вона сіла всередину. 
Потім Дмитро сів за кермо і вони рушили. Спочатку я навіть хотів поїхати за ними, але все ж вчасно зупинив себе.
Замість того поїхав додому. 
Як же швидко вони зійшлись… Я думав, вона буде хоч трохи сумувати за мною, ми ж хотіли дитину, хотіли справжнє весілля… Невже вона так легко мене забула?
Дійсно закохалась в того музиканта? Без грошей, шикарного життя, він дав їй достатньо, щоб вона отак просто пішла до нього?...
Було боляче розуміти, що Маша не пішла від мене, вона пішла до нього, а наша сварка, схоже, була лише приводом нарешті зробити те, чого вона хотіла.
Коли я доїхав додому, то в першу чергу дістав величезний букет. Кинув його на землю прямо перед будинком і почав трощити ногами.
Я не памʼятаю, коли був у такому розпачі до цього моменту… Навіть тоді, коли бив стіну у вбиральні ресторану, мені не було настільки погано.
Зупинився тільки тоді, коли помітив, що садівник дивився на мене переляканими очима. 
Штовхнув ногою букет і пішов до будинку.
Але там стало ще гірше, бо щойно я увійшов, то остаточно зрозумів, що її тут більше нема.
Це не примха, не жарт, вона взяла і пішла. І мені не привиділось, як вона поїхала з Дмитром.
Вона пішла від мене, забрала речі, і вже за пару годин після цього сіла до його машини…
Я піднявся на другий поверх.
 Серце калатало, як скажене, десь в глибині душі я сподівався побачити її речі, сподівався, що вона робить все це мені просто назло, щоб я приревнував ще більше…
Але коли увійшов до спальні, то зрозумів, що ні, вона робила це не для того, щоб я приревнував. Я просто розвʼязав їй руки, вона плюнула на все і пішла робити так, як вважає за потрібне.
Чи міг я подумати, що все обернеться так,  як воно обернулось?
Я пройшов до ліжка і ліг на нього, на її половину. Подушка Маші все ще пахла її шампунем. Як якийсь маніяк, я вдихав цей аромат, прикривши очі і уявляючи, що вона поруч…

 

Це був спойлер з платних глав мого роману "Продана наречена". Зараз книгу додали до бібліотек понад 2000 читачів, а купили більше 200 примірників! 

Не вагайтеся довго, приєднуйтесь до читачів, адже події загострюються, емоційні гойдалки зашкалюють...

Незабаром книгу буде завершено і вона значно зросте в ціні!

Тож купуйте "Продану наречену" просто зараз!

Також сьогодні діє знижка на книгу Макса Дикого "Я ВІЗЬМУ ТЕБЕ" . Це захоплюючий детектив з романтичним мотивом! 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Я здала його, зрадила, щоб урятувати сім'ю...
Ці знижки - Ваші!) Одержимість Суворого - Я нагадаю чия ти власність, - його голос б'є по натягнутих нервах, тремтіти від страху змушує. - Не підходь, - голос зрадницьки хрипить. - Ти моя. Користуватимуся тобою поки не
Нова частина мого Розказу !
Будьласка, ознайомтеся з моїм розказом та його новою частиною. Я всі нерви розгубила, поки редагувала цю частину. А цетверта буде ще складніша, хоч і знею мені вже трішки допомогла подруга. Я люблю писати, та коли мої твори
Тиран і самодур?
— Я чай у тебе в кімнаті забула… — зітхає дівчина, тручись об мене щокою. — Колючий… — Не встиг поголитися… Я замовлю чай у кіоску, протримаєшся до кінця пари? — Без чаю — так, а без тебе — навряд
Морріган. Імболк
Морріган - читати уривок У Йоль Евелін побоялася вийти з дому, і хоч як кликала її чаклунська хуртовина, хоч як співав вітер за вікнами старої хати, проклята темрявою дівчина не посміла знехтувати усім, ступивши на стежку,
Аура під ударом
Друзі, на цьому історія Марка та Лізи завершилась, але чи готові ви до справжнього енергетичного вибуху? Наступна книга — "Аура під ударом". Що буде, якщо хлопець-катастрофа Ден вирішить, що йому терміново потрібна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше