Курінь Буревісників

Як ви поняли, мінятися будуть лише назви Куренів. Бо я мега оригінальний.

Тому перед тим, як з'являться перші розділи, поділюся анотацією *тут барабанний бій" Січової Академії: Курінь Буревісників"!

Варіант обкладинки

Чотирнадцяти річний Сашко повертається до навчання в Січовій Академії, єдиному місці в Сарматії де готують бойових чаклунів — есперів. 

З другого курсу кожен підліток обирає одну з п’ятьох спеціалізацій: стрілець, сенсор, божць, технік чи медик. Для більшості його однокурсників вибір спеціалізації магії є очевидним. Вони просто обирають те, що обирали їх батьки. Адже діти завжди наслідують батьків. 

А кого наслідувати Сашкові, якщо його батьки не були чаклунами? А це відповідальність на все життя. І можливо б це було його головною проблемою, якби не загадкові викрадення підлітків. Саме вони розбурхали давно приховані в Сарматії таємниці про загадкових алхіміків, про загиблу напарницю його друзів та про спадок сім‘ї Кшарських. І виявляється, що батьки не завжди робили правильний вибір і тепер їх вчинки повертаються відлунням до молодого покоління. Це ж перевертає усе уявлення Сашка про себе, про своє походження та про те, ким він насправді є.

 

І починається це все з заручин його найліпшого друга і ровесника Северина Кшарського.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Пристрасть червоної троянди.
Вітаю! Я рада представити іще одну новинку Пристрасть червоної троянди. Книга не братиме участі в конкурсі. Із моїх особистих міркувань. Хоча спочатку планувала. Анотація: Десять років тому моє життя було зруйноване.
Привітик, мої сонечки!✨♥️✨
Надіюсь, ваш день почався з усмішки. Бажаю вам чудової неділі: спокою, тепла та маленьких радощів, які заряджають енергією та натхненням♥️ ✨А зараз трішки новин від мене для вас!✨ Сьогодні о 18:00 буде оновлення ✨«Серце
План
Вітаю, любі друзі. Завтра о 20:00 вас чекає продовження історії Сергія, а саме - як сформувався його план. Невеличкий спойлер З кожним абзацом у ньому наростав глухий, пульсуючий гнів. Стільки пафосу і така дурна умова
Трохи про процес
Писати цю книгу було водночас і легко, і непросто. Бували дні, коли я не могла зупинитись. Слова йшли швидше за думки, а я ледь встигала друкувати й ловила себе на думці: невже так можна писати, без пауз? А потім були
Любов і ненависть — лише дві сторони однієї...
Відчиняю й вже збираюсь вибратися з салону, як мало не врізаюся в Діна. — Куди ти так спішиш, мала? — нахабно запитує він. — Кудись подалі від тебе, — пирхаю й змірюю хлопця гнівним поглядом. — Пропусти. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше