Таємниці та загадки

Вітаю, друзі!

Ви вже прочитали новий розділ роману "Новорічний круїз"

Ми наближаємося до головної таємниці планети:))

 

Хатинка старого реєрі, який достеменно знав таємницю Мерехтливих Вогників, розташувалася на самому березі океану.

Ліадіс постукав у дерев'яні двері, й за мить на порозі з'явився згорблений дідусь, що спирався на палицю. Він оглянув нашу групу прискіпливим поглядом.

– Доброго вечора, шановні гості! Ваша Високосте, радий бачити у моєму скромному помешканні.

«Високосте», – промайнуло в думках. – «Невже цей реєрі ще й принц? Але він про це навіть не згадував ні разу!» – Нова інформація мені не сподобалася.

– Вітаю, реєрі Арамир, – промовив Ліадіс. – Дякую, що погодилися прийняти нас.

– Ліадісе, я прошу залишилися лише цю пані, – Арамир вказав на Христину, – й ще пана в білій шапці, – на цей раз старий реєрі вказав на мене.

– А ми? – запитав Сержіо. – Я теж маю знати що тут відбувається! Я голова експедиції...

– Я відкрию таємницю лише тим особам, на яких вказали мені Вогники.

 

Також, хочу запросити до книги, яка вже встигла полюбитися читачам - "Хазяйка Примарного готелю"

Заповіт від далекої родички змінив її життя, й тепер вона Хазяйка готелю на перехресті світів...

 

Дякую всім за підтримку!

 

Не забувайте підписатися на мою сторінку:)) ФейсбукІнстаграмПінтерестТелеграм

Мирного неба та бережіть себе;)

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Анонс на пристрасть
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Коли ситуації повторюються
Чи бувало у вас, що та сама ситуація повторювалась через декілька років? Можливо, стосувалася вона не безпосередньо вас, а рідних, друзів чи знайомих? Коли ти повертаєшся в минуле і розумієш: «так, я пережив це». І наче
Про «зимову зустріч»
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
✨я три роки на Букнет✨
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Роздуми письменниці
Мені здається, у кожного читача є та сама книга… Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними. Де якийсь момент розбив серце. Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше