Таємниці та загадки

Вітаю, друзі!

Ви вже прочитали новий розділ роману "Новорічний круїз"

Ми наближаємося до головної таємниці планети:))

 

Хатинка старого реєрі, який достеменно знав таємницю Мерехтливих Вогників, розташувалася на самому березі океану.

Ліадіс постукав у дерев'яні двері, й за мить на порозі з'явився згорблений дідусь, що спирався на палицю. Він оглянув нашу групу прискіпливим поглядом.

– Доброго вечора, шановні гості! Ваша Високосте, радий бачити у моєму скромному помешканні.

«Високосте», – промайнуло в думках. – «Невже цей реєрі ще й принц? Але він про це навіть не згадував ні разу!» – Нова інформація мені не сподобалася.

– Вітаю, реєрі Арамир, – промовив Ліадіс. – Дякую, що погодилися прийняти нас.

– Ліадісе, я прошу залишилися лише цю пані, – Арамир вказав на Христину, – й ще пана в білій шапці, – на цей раз старий реєрі вказав на мене.

– А ми? – запитав Сержіо. – Я теж маю знати що тут відбувається! Я голова експедиції...

– Я відкрию таємницю лише тим особам, на яких вказали мені Вогники.

 

Також, хочу запросити до книги, яка вже встигла полюбитися читачам - "Хазяйка Примарного готелю"

Заповіт від далекої родички змінив її життя, й тепер вона Хазяйка готелю на перехресті світів...

 

Дякую всім за підтримку!

 

Не забувайте підписатися на мою сторінку:)) ФейсбукІнстаграмПінтерестТелеграм

Мирного неба та бережіть себе;)

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Розпочнемо тиждень так?)
Зі знижки розпочнемо цей новий тиждень! Я тебе (не) згадаю - Ти одружишся з Вікою? - Дивлюся на чоловіка, який ще нещодавно був моїм нареченим і не впізнаю. - Так, - безжальна відповідь, ніби ножем проходить по моєму серцю. -
Яке ваше ставлення до невичитаних текстів?
Вітаннячка, мої любі! Довго я виношувала в собі цю тему й вирішила таки описати її, хоча переймаюся тим, що мене за мою думку, ймовірно, осудять. Так сталося, що я вже третій рік освоюю професію редактора, ба навіть більше —
Творча відпуска
Творча відпустка. Дорогі читачі! Після написання двох історій і вичитки +/- ста сторінок я втомилася. Беру відпустку до кінця літа, на той час якраз прийде
Рецензія на роман “шовковий шлях “борисфена”
Сторіччя дев’ятнадцяте. Що ми бачимо? В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар. Немає Січі, немає Гетьманщини (із пісні ТНМК "Історія України за 5 хвилин") Ця рецензія на роман “Шовковий шлях
Найсокровенніше | Чернетки #1
Мабуть, у кожного автора бували миті, коли ні з того ні з сього з'являється в голові цілий фільм по власній книзі: від діалогів до важливих сюжетних точок. Це відчуття неможливо передати ― наче блискавкою по хребті. Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше