"Не втекти від себе" (відео1)

З боку ніші, яка повертає на сходовий майданчик зі сходами, що ведуть на наступний поверх, до мене доносяться знайомі голоси. Зупиняюся, хочеться почути ту засмикану розмову. Вона явно не дружна.

– Ми так не домовлялися, Доріане! – роздратовано кидає Станіслав.

– Стасе, ти ж розумієш, це не залежить від мене, – грізно випалює Доріан, зависаючи захопленим поглядом на мені. Помітив. Зрештою, я й не ховалася. Очевидно, що Станіслав зауважив відстороненість свого візаві від їхньої бурхливої суперечки на зриві. Розвертається всім тулубом в напрямку погляду Лернера, автоматично зупиняючи його на мені. Сканує мене від маківки аж до п'ят. Здивуванню Стаса немає меж.