Він хоче покарати мене за те, що приховала доньку❤

— Ти привласнила собі мою дочку.
— Я її народила, Айдаре.
— Засадила мене за ґрати та привласнила. — Колишній чоловік наполягає на своєму, а в мені дзвенить злість та образа. — Скільки збиралася ховати?
Якщо чесно, все життя. Але мовчу. Нехай читає по очах.
— Значит так, Айліне, мою доброту ти не оцінила. Зрадила. Тепер буде інакше.
— Ми розійдемося і вдамо, що не зустрічалися, Айдаре. Це моя дочка. Ти для неї ніхто. — Вимовляю жахливі слова, в очах чоловіка — блискавки. Навіщо я буджу його чортів?
— Ніким для неї ризикуєш стати ти, тож притримай язика. — Від грубої відповіді спалахує обличчя. Я ненавиджу його за самовпевненість, якій нічого протиставити. — Ти так і не зрозуміла, за кого вийшла заміж. Хочеш залишитися матір'ю для моєї дочки? Тоді слухай уважно. Ти заслужила на покарання.

— Чия ти така, Сафіє? — питаю, передрукувавши номер її недбалої матері на мобільний. Не розумію, як можна було таку малечу загубити посеред чужого туристичного міста.
Дивлюсь у дитяче обличчя і продовжую бачити схожість.
— Мамина.
Усміхаюся.
Тримаю палець над кнопкою виклику, але зволікаю, не тисну.
— А тато де? — Не моя справа взагалі. Сам не знаю, навіщо питаю.
Дівчинка важко зітхає і втомлено пояснює тупенькому мені:
— Немаэ в мене тата. Тільки мама та Аллах. Він нас від усього береже.
Звучить якось приречено і по дорослому. Цього разу усмішку з себе я вже видавлюю. Тому що це сумно.
— Мамі тоді твоїй подзвонимо зараз, гаразд?
— Дзвоныть, — Сафіє мені дозволяє. Приємно. — А вас як звуть? І ви чий?
— Айдар. Нічий. Ні мами вже немає, ні тата.
На моє ім'я вона реагує приємним "о-о-о", на сирітство — сумних зітханням.
— Без тата складно… — Зі знанням справи. Боляче аж. — Без мами я не змогла б.
— Правду кажеш…
Натискаю виклик та прикладаю мобільний до вуха. На сьомому гудки перериваються. Я чую розгублене:
— Алло...
До цього серце сповільнилося, а зараз узагалі на стоп. Я дивлюся на Сафіє уважніше, поки вона теревенить.
На губи. Брови. Волосся. Ніс.
Дідько, я все впізнаю. Лише очі інші. Чиї очі, Салманов? А років ти скільки нарахував?