Доброго часу шановна спільнота букнет. Представдяю до вашой уваги уривок мого оповідання " Сон може бути бажанням, яке колись може здійснитись " . Може хтось помітить якісь нестиковки у тексті по датам, але коли прочитаєте його весь зрозумієте що до чого.

"Час пролетів так швидко, що молода дівчина, яка дивилась у дзеркало не в змозі була  повірити, що їй на сьогодні вже виповнилося 18 років. Вона сиділа біля нього й роздивлялась своє, вже зовсім не дитяче, обличчя.

  Обличчя, дуже гарної та вродливої дівчини з довгим каштановим волоссям та безмежно глибокими зеленими очима, дивилось на неї з великою зацікавленістю та невиказаними питаннями. А так хочеться знати, яка доля на неї триватиме далі, які їй очікувати її повороти, підняття та спади? Й лише в одному вона була впевнена, що вона обов’язково зустріне його, свого коханого, що з’явився до неї давним давно, ще у дитинстві, у вісні.

  Її подумки обірвало відчинення двері із-за якої появився Олесь з невиказаним питання на обличчі: «Ну ти йдеш?»

 « Звісно йду,» в подумки відповіла  вона  й швидко зрушила з місця в напрямку відчиненого простору.

  В маєтку відбувалося казкове дійство. По стелі було розвішані різноманітні прикраси, що вказувало на неминуче наближення нового року. Ялинка вже була встановлена неподалік вікна і її требо було наряджати гірляндами та різноманітними прикрасами, що й прийнялась робити Поляна, при цьому дивлячись у віконце де почав падати пухнастий, густий сніг, який ще більш додавав казковості у передноворічні останні дні старого року. Й вона повністю віддалась почуттям повної насолоди миттям створення казкового убранства. Вона відчувала, що цей рік, рік казкового дракона в який вона народилась, що стоїть на порозі, буде для неї дуже не звичайним, як й незвичайна була її поява в цьому світі, й повним так довго очікуваними пригодами та пошуками свого коханого."