Невірний чоловік. Я тобі (не) пробачу. Знижка!!!

Друзі, на мій роман Невірний чоловік. Я тобі (не) пробачу сьогодні діє крута знижка!

- Побазікають і забудуть, - різко вимовляє Ельдар.
Усередині мене палахкотить вогонь, що спалює на своєму шляху світлі й трепетні почуття. Мій чоловік - був моїм усім: другом, першим і єдиним чоловіком, найкращим у світі коханцем.
Десятирічна річниця весілля, на яку ми запросили купу гостей, закінчилася грандіозним скандалом. Замість вітального відео всі споглядали, як Ельдар кохався з моєю подругою. Не просто подругою... чорт, це ж Таня. Ми з нею як сестри. Із самого дитинства.
- Ти серйозно думаєш, що я зможу коли-небудь пробачити побачене? - мотаю головою.
- Зможеш, - суворо чеканить. - Розлучення я тобі не дам, Рито.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Маркова
04.12.2023, 13:25:10

Складний вибір,стільки протиріч і недомоаленостей.Емоційно,зворушливо,по-життєвому про вибір через помилки та досвід,про час,який не лікує,але допомагає розставити по своїх поличках.Дякую за чудову книгу.

Віта Кросс
04.12.2023, 13:54:25

Тетяна Маркова, Будь ласка)

Книга дуже цікава.Викликає багато емоцій.заперечень.хвилювань.

Віта Кросс
04.12.2023, 13:54:19

Станіслава Барабошко, Дякую)

Інші блоги
Магічна повня
❄️Лютий дихає морозом, але в його серці вже пульсує перша іскра пробудження. Сьогодні нічне небо розірвало сріблом — це Сніжна Повня заглядала у ваші вікна, оголюючи те, що було приховане під заметами
Добрий ранок усім!
Добрий ранок усім! Ось і почався новий тиждень. Вже лютий. Надворі холодно — одягайтеся тепліше. Напишіть, хто з якого міста. Я з Харкова, і сьогодні в нас дуже холодно: зараз −23 °C. Нова глава вже вийшла, тож приємного
Новинка, гаряча новинка
Трохи більше про новинку «Бурштинова каблучка». Як виникла ідея. Мені дуже кортіло написати саме історичний роман, бо я вважаю цей жанр досить складним. Ну і, звісно, це один з моїх улюблених. Тому я просто ходила
Ммммм...
Я зараз п'ю кавусю і редагую третю частину розказу. І боже, як же ш я задовбалася. Писати те, що відбувається в тебе в голові НАБАГАТО легше, а ніж перечитувати це по тисячу раз і виправляти помилки. Іноді я жалію, що вирішила
Чоловіки...
— Ти прийшла… — чи то запитує, чи то констатує факт Єгор пошепки. — Я сумувала… — у тон йому відповідаю я. Ніби підтверджуючи, але водночас ставлячи питання самій собі. — Я теж сумував… Єгор починає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше