Чим довше я пишу історію тим частіше відчуття, що я пишу тільки заради того аби було хоч щось. Знаєте, таке відчуття, що пишеш те, що не стосується сюжету та розвитку подій. В такі моменти важко не кинути усе, тож частенько доводиться перечитувати спочатку і думати залишати те, що я написала чи краще прибрати, чи псує вона враження від прочитаного чи ні.