Для найкращих лише найкраще)

Вона поспішала за щеням, а потрапила в обійми лева. Могутня чарівниця, що знайшла нарешті достойного суперника. Чим же завершиться їх протистояння? Коханням чи ненавистю?

Ну що, любі читачі, зачекалися на новиночку?) А точніше не чекали її так швидко?) Але я знову тут з феєричною книжечкою "Королева мимоволі") І чого тут тільки не буде... Любителі "Це просто доля" зрозуміють))) Але ця книжечка навіть перевершує попередницю) Найзаплутаніші сюжетні повороти, харизматичні й норовливі герої, магія яких абсолютно не контрольована. Ну точніше в героїні точно, але от герой навчився ладнати. Правда, якби не загребущі ручки зрозумієте кого, в нього й далі було б все чудово) А так вона йому конкретно так напартачила) І не дивно, якщо він її не злюбить) Проте що ж в результаті переможе?))))

Уривочок)))

– Ви всі пройдете відбір, хочете того чи ні. Покинути його можливо лише під час одного з етапів або в разі смерті. Але то лише ваш вибір, – люб’язно так посміхнулася мені блондинка, незрозуміло якого віку.

– От курка, – ляпнула чисто випадково, але… ну як так?

Два моїх слова й замість спокою навколо запанувала суцільна тиснява та метушня. Жіночка за секунди стала ніким іншим як вгодованою курочкою з чудернацьким пасмом блондинистого волосся, а всі інші, напевне, ніколи не зустрічали цього чудернацького звіра – одразу сипонули в різні боки. От випещені принцески. Так і хочеться обкидати їх багном. І не дивіться так на мене, цілком раціональне бажання, бо стільки зойків і вересків не витримала навіть моя нечуттєва натурка.

– Так і знав, що не можна нікого запрошувати у зал бажань, – промовив незнайомець, якого зустріла десь з годинку тому, поважним та водночас швидким кроком заходячи до приміщення.

Кілька слів, кілька рун і жіночка вже в своїй подобі підлітає до нього та починає наголошувати на тому, що мене потрібно прогнати. А я й не проти. Хоча, якщо чесно, краще б залишилася тут. Це вперше зустріла когось з подібною до своєї магією. Можливо, він мене навчить контролювати мої сили? Вже так набридло відлюдькувате життя. Навіть дивно, що сьогодні все було відносно без пригод, бо мої чари вміли розбушуватися не на жарт.

– Побачимо, що скаже зала. Вона ж бо показує істинні бажання, хіба ні? – посміхнувся чоловік і зробив кілька пасів руками. – Чи бажаєш ти залишитися в цьому замку і продовжити брати участь у відборі?

Швиденько читати)) 

До речі, змінюю графік публікації) Нові розділи будуть через день о 17:00)))